Виправні, юстирувальні гвинти. Елеваційний гвинт.

Виправні гвинти використовуються для юстирування сітки ниток, рівня, підставки зорової труби та ін. Для переміщення сітки ниток використовують конструкції, де гвинти діють один навпроти другого.

Крім протидії „гвинт-гвинт” може бути „гвинт-пружина”, „гвинт-контргайка”, „контргайка-контргайка”.

Елеваційний гвинт присутній тільки середньої і високої точності (а інколи – і малої) для нахилу зорової труби на малий кут в вертикальній площині, що проходить через візирну вісь. Основне його призначення – приведення бульбашки циліндричного рівня в горизонтальне положення перед зняттям відліку по рейці. При обертанні гвинта одночасно рухається бульбашка рівня і нахиляється візирна вісь. Елеваційним гвинтом не користуються для приведення нівеліру в горизонтальне положення. Роблять це тільки по круглому рівню. Елеваційний гвинт має малий крок ( ).

33. Правила поводження з геодезичними приладами.

Нормальними умовами експлуатації геодезичних приладів по ГОСТ 23543-88 прийняті наступні: температура навколишнього середовища – 20±5⁰С, відносна вологість - 60±20%, атмосферний тиск - 760±25мм рт. ст. , найбільша швидкість руху повітря в робочому просторі – не більше 0,2 м/с, частота збуруючих вібрацій – не більше 30 Гц, амплітуда вітроприскорень – не більше 0,2 м/с².

Робочі діапазони основних умов експлуатації геодезичних приладів є різними. Високоточні геодезичні прилади повинні функціонувати при температурі від-25 до +50⁰С і відносній вологості до 95%. Масові геодезичні прилади – при температурі від –40до +50⁰Сі відносній вологості до 98%.

Геодезичні прилади в упаковці повинні транспортуватися будь-якими видами транспорту на значні відстані і переноситись в укладальних футлярах в похідному положенні.

Розробка нового приладу, як правило, складається із науково-дослідних і експерементально-конструкторських робіт. В обох випадках розробка займає певні стадії, тривалість яких залежить від ступеня новизни і складності розробки. Всі галузі промисловості, в тому числі і приладобудівна, дотримуються наступних основних стадій розробки конструкторської документації і виготовлення зразків: технічне завдвння, технічні пропозиції, ескізний проект, технічний проект, розробка робочої документації і присвоєння їй відповідної літери (наприклад, для дослідних зразків – “О” “О₁” “О₂”, для серійних виробів – “А”.

В процесі серійного виробництва всі виготовлені прилади проходять приймальні випробування. Один раз на рік або на два роки оди – два прилади, прийняті відділом технічного контролю заводу, підлягають періодичним випробуванням в повному обсязі вимог ТУ.Після внесення змін в технологію виробництва або при заміні матеріалів, що покращують технічні або експлуатаційні характеристики, проводяться типові випробування по спеціальній програмі. І останнє випробування – один раз на три роки Держнагляд організовує державні контрольні випробування в повному обсязі вимог ТУ і діючих стандартів.

Тахеометри

Тахеометри – це прилади, що визначають напрям, довжину лінії і перевищення.

Розрізняють 2 типи тахеометрів:

1)Оптико-механічні;

2)Електронні або повністю автоматичні.

Оптико-механічні тахеометри мають всі ознаки теодоліта, доповненого далекоміром. Особливістю є нівелір – тахеометр, що застосовується для знімання плоского рельєфу.

Оптико-механічні тахеометри також поділяються на дві різновидності:

1) Обчислення відстаней і перевищень виконується за допомогою таблиць і розрахунків. Такі тахеометри називають нередуцируючими.

2) Редуційні тахеометри дають можливість автоматично визначати горизонтальне проложення лінії або перевищення по відповідних шкалах (номограмах), в полі зору труби.

За конструкцією можуть бути „теодоліт-тахеометри” і „нівелір-тахеометри” бусольні тахеометри вже не застосовуються.

Нівелір-тахеометри уявляють комбінацію нівеліра, доповненого горизонтальним кругом, а в зоровій трубі є далекомірні штрихи для визначення відстаней.

Недоліком нередуцируючих тахеометрів є необхідність значних обчислень. Є такі оптико-механічні тахеометри: Редта-002 з бікліновим компенсатором, авторедуційний тахеометр з базисом при інструменті та інше.

35. Авторедуційний тахеометр з базисом при інструменті.

При топозніманнях забудованої території для спеціальних робіт застосовують авторедуційні тахеометри з базисом при інструменті BRT-06.

Його оптична схема така:

1

1 – окуляр;

2 – прямокутна призма ;

3 – пара напівлінз;

4 – об’єктив;

5 – пентапризма з постійним кутом відхилення (нерухома);

6 – рухома пентапризма з кутом ;

7 – вимірювальна лінійна з ціною поділки .

При роботі з цим тахеометром реєчник потрібний. Відстань визначається безпосередньо до предмету. Тат як нерухома призма має постійний кут відхилення g_0, а рухома - пересувається, то стає

можливим виконати з’єднання зображень в одній точці, тобто утворюється малий паралактичний кут g₀ з перемінною базою при лінійці.