Петропавлівська церква (Поділ)

В Києві — це перш за все Петропавлівська церква (Поділ). Монастир домініканців був заснований на Подолі наприкінці XVI ст.

Петропавлівська церква (Поділ) до руйнації.

Мурований костел св. Миколая при цьому кляшторі був збудований в 1600-і рр. єпископом Кшиштофом Казимірським. На побудову величного тринавного храму пішли будівельні матеріали з руїн вишгородського собору Бориса і Гліба. Близько 1610 р. костел був освячений, але прибудови та перебудови тривали до 1640 р. Проте польське панування добігало свого кінця, і коли в 1648 р. домініканці були вигнані з міста, їхній кляштор був ліквідований, а костел — пограбований та занедбаний. В 1650-і рр. російський воєвода використовував будівлі колишнього кляштора як караульні приміщення. Поступово монастирські споруди були розібрані, але сам костел вцілів. Наприкінці XVII ст. в ньому навіть влаштували шинок. Лише в 1691 р. митрополит Варлаам Ясинський освятив храм як православну Петропавлівську церкву. Спочатку вона не мала свого причту, і була приписною до Софійського собору. В 1786 року храм став грецькою церквою і був такою до пожежі 1811 року.

Первісний костел був тринавною шестистовпною базилікою з гранчастим вівтарем. Нави перекривались нервюрними склепіннями. Вікна були стрільчастими. Бічні нави закінчувались невеликими каплицями, що мали самостійні півкулясті апсиди. Південна каплиця була збудована одночасно з самим костелом, а північна була прибудована пізніше, але до 1640 р. Первісний храм мав високі стрільчаті трикутні готичні фронтони на західному та східному фасадах, і відповідно — високий двоскатний дах.

Також збереглись готичні костели у Скелівці (XV–XVI ст.), Новому місті (1463–1512), Дрогобичі (XIV–XVI ст.).

Костел святого Мартина з оборонною баштою-дзвіницею кінця XV — початку XVI ст. с. Скелівка

Костел. Нове місто.

Одним з останніх звели 1538 готичний костел св. Миколая у Куликові.

Костел Св. Миколая, пізня готика, смт. Куликів Львівська обл.

Готичні дерев'яні церкви

Готичні церкви в селах Хустського р-ну справляють незабутнє враження:

село Сокирниця

Церква св. Миколи Чудотворця - було споруджено в с. Шашвар (нині — Тросник Виноградівського району) в XVII ст. З того часу походять зруби церкви. У 1770 р. після перенесення в Сокирницю церкву перебудовують. Святомиколаївський храм села Сокирниця — шедевр дерев'яної сакральної архітектури.

Село Крайниково

Михайлівська дерев"яна церква побудована у 1668 році і є унікальним зразком архітектури мармарошської дерев’яної готики 17-18 ст.

Село Данилово

В центрі, на стрімкому пагорбі височіє наймолодша з готичних церков Хустщини – церква Св. Миколи Чудотворця, збудована, згідно з написом на дверях, 14 травня 1779 року. Можливо, це також найгарніша церква.

Село Олександрівка

Окрасою села є дерев'яна церква св. Параскеви П'ятниці, збудована у XV ст. і перебудована 1753 року. До церковного ансамблю входить дерев'яна дзвіниця XIX ст. Церква в Олександрівки цінна свої унікальним стінописом.

село Діброва Тячівського району

Дерев'яна церква св. Миколи, 1604, XVIII ст., і дзвіниця

По долинах річок Ріки та Тереблі готичний стиль заходить в села Негровець, Репинне, Сухий, Рекіти, Тюшка, Обляска, Сойми, Кужбиї Міжгірського району, а також в Івашковиця, Локіть Іршавського району та Новоселиця Виноградівського району.

Найцікавіша споруда поселення Негровець — шпиляста дерев'яна святиня - Церква Св. Архангела Михайла XVIII ст., 1818 р.

В селі Репинне є пам'ятка архітектури — дерев'яна греко-католицька церква Святого Великомученика Дмитра (ΧVIII ст., мармарошська готика) збудована у 1780 р.

Церква св. Петра і Павла, XVIII ст. в с. Сухий. Тризрубна триверха бойківська церква, збудована з ялини, є подібною до церкви в селі Вишка і, можливо, будувалася тими ж майстрами.

Церква Св. Миколи Чудотворця, XVI ст., 1751 с. Рекіти.

Церква Св. Михайла в с. Івашковиця 1658 р.

Церква Введення Пресвятої Богородиці, XVIIІ ст., 1734 с. Локіть.

Гордістю села Новоселиця є Успенська церква 17 століття — музей народної архітектури та живопису. Збудована вона 1669 року.

У 1930-х роках дві готичні церкви з сіл Нижнє Селище та Холмовець перевезено в Чехію.

Закарпатські готичні церкви багато в чому подібні до готичних храмів та дзвіниць румунського і угорського Потисся.

Зневажливе ставлення до католицизму з боку православниї ієрархів було перенесене і на готичні споруди Києва та Чернігова. Їх перебудовували під канонічні потреби православних споруд або безжально знищували в 18 столітті чи в підрадянський період. Готична архітектура повернеться на землі України в 19 — на початку 20 ст. у вигляді неоготики (Палац Даховських, Воронцовський палац (Алупка), Палац Терещенків у Червоному, Церква святого Миколая (Київ), Одеська кірха), в побудові низки неоготичних храмів в містах Львів, Тернопіль, Чортків, Одеса, Чернівці, Скала-Подільська, менших храмів у селах.