Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Рогатин.

Є традиційним храмом з двома опорами-стовпами і готичним нервюрним склепінням.

На фасадах церкви — контрфорси, що на рівні склепінь з'єднуються арками.

До західного фасаду пізніше прибудовано бароковий портал на двох круглих колонах та кам'яні сходи.

Численні перебудови храму визначили його зовнішній вид, у якому творчо переплелися елементи готичної та барокової архітектури.

Щодо дати зведення Церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині немає спільності думок серед вчених-дослідників. Втім вважається, що храм є однією з найдавніших культових споруд у країні, і будувався вже у ХІІ—XIV століття, тобто походить з часів Галицького князівства.

Однак, більшість сучасних науковців дотримується резонного погляду, що храм будувався і отримав свій теперішній вигляд у XV—XVIII століттях. Відомо також, що церква тричі горіла, і відбудовували її щоразу з деякими змінами як зовні, так і в інтер'єрі.

Церковне братство своїм клопотом спорудило в 1642 році храмовий іконостас, який проіснував до 1932 року, поки його не замінили на новий.

Під час Першої світової війни, коли Рогатин майже повністю згорів, церква Різдва Пресвятої Богородиці лишилася неушкодженою. А під час нападу німців на Галичину у Другу світову війну (1941) храм не обминула бомба. В результаті її попадання згоріла покрівля, лишилися тільки мури. Невдовзі майстром Миколою Дарміцем церкву було відновлено. Та за три роки, 1944-го, у храм потрапила фугасна бомба, і знищила церкву із середини. Парохом храму в цей час був отець Денис Теліщук (1885—1952), закатований радянською владою у мордовських таборах.

По війні розпочалися відновлювальні роботи в храмі, які тривали майже 10 років. Відтак, 31 липня 1955 року відбулося освячення рогатинської Церкви Різдва Пресвятої Богородиці Преосвященним єпископом Антонієм. Іконостас у теперішньому вигляді закінчено лише 1961 року.

За роки незалежності України (від 1991 року) храм УГКЦ Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині пережив великі зміни — церква збагатилася внутрішнім оформленням, здійснено реставрацію, зокрема привертає увагу зовнішній вигляд та покриття куполів і хрестів сусальним золотом; також споруджено фігуру Матері Божої.

На Закарпатті готичні споруди будувались угорською церковною владою. До нашого часу збереглись готичні церкви XIV–XVI ст. — Св. Єлизавети в Хусті, Вознесіння та Св. Франциска у Виноградові, Хрестовоздвиженська у Береговому, Св. Мартина в Мукачеві, Серця Іісуса в Бене, Св. Духа в Четфалві та інші.