Церква Святої Єлизавети в Хусті на Закарпатті

Готика України

Один з найцікавіших періодів історії архітектури України — кінець XIV — перша І половина XV століття. На західних землях, які менше за інші потерпіли від монголо-татарської навали, тоді зростають міста, розвиваються ремесла й торгівля. В українські міста прибуває багато поселенців, переважно німців, які принесли в мистецтво, а зокрема в архітектуру, нові стильові форми.

Розквіт кафедральної готики в Україні припадає на часи правління короля Володислава II Ягайла (1386–1434).

Лати́нський кафедра́льний собо́р у Львові

Серед культових споруд переважали католицькі костели. Вирішальну роль у формуванні нового стилю відіграв Лати́нський кафедра́льний собо́р у Львові — пам'ятка архітектури національного значення. Готичну складову підкреслює високий шип даху. Дзвіниця на головному фасаді має барокове завершення і розташована асиметрично, бо другу дзвіницю недобудували. В інтер'єрі високі сніпчасті колони підтримують стрільчаті арки і склепіння з готичними нервюрами. Стіни і склепіння вкриті численними фресками. Будівництво собору розпочалося 1361 (за іншими даними — 1370) на кошти короля Казимира Великого. Серед будівничих цього храму відомі Нічко, Йоахім Гром, Амброзій Рабіш; одним із найтурботливіших опікунів будови в міських актах названо Петра Штехера. Об'ємну композицію костелу витворено завдяки двом головним складовим: презбітеріуму (вівтарній частині) та корпусу нав (власне молитовній залі).

1527 року під час великої львівської пожежі згоріло практично усе готичне місто. Постраждала також і кафедра — особливо західна її сторона та вежа. Відбудовою храму зайнялися вже ренесансні архітектори, що вплинуло на майбутній вигляд споруди.

Церква Святої Єлизавети в Хусті на Закарпатті

одна з найхарактерніших пам'яток готики на українських теренах, нині Хустська Реформатська церква.

Колишній Єлизаветинський костел 13 століття. Кам'яний, потинькований, однонавний. Нава перекрита хрещатими склепіннями. Мури храму в інтер'єрі прикрашені пілястрами. Костел вибудований в стилі готика, оборонного типу. Зі сходу — гранчата абсида, зміцнена контрфорсами. На західному фасаді — вежа, яка слугувала дзвіницею. Дахи колишньої церкви Святої Єлизавети були перебудовані у 18 столітті. Споруда зберегла готичні вікна. Територія обнесена кам'яними мурами з двома брамами.