Білет. Охарактеризувати господарство Австралії

Структура господарства Австралії цілком сучасна і відповідає критеріям високорозвинених країн. В обробній промисловості зайнято 16 % працюючих і вони створюють 19 % ВНП, в добувній промисловості, відповідно, 2 і 7 %, сільському господарстві — 6 і 4 % і в третинній сфері — 68 і 61 %.
Специфікою є гіпертрофований розвиток сировинних галузей, продукція яких перекриває потреби внутрішнього ринку і орієнтується переважно на експорт. Базою їх є величезні природні багатства. Причиною виникнення був попит на їхню продукцію з боку метрополії, а потім і інших країн. Експортні галузі відіграють виняткову роль в житті Австралії. Вони є основним джерелом іноземної валюти. Безпосередньо в них зайнято порівняно мало людей. Але велика кількість працюючих в інших галузях зв'язана з ними, створюючи умови для їхнього функціонування і обслуговуючи їх.
Експортними галузями є сільське господарство і гірничодобувна промисловість. Продукти тваринного і рослинного походження дають 35 % вартості експорту, мінерального — 45 %. Спочатку експортні галузі відзначалися екстенсивністю виробництва, зараз воно все більше і більше інтенсифікується. Перед експортом сировина зазнає обов'язкової промислової обробки. Висока продуктивність праці в експортних галузях, а Австралія в даному випадку стоїть на одному рівні із США, пов'язана не тільки з використанням
найновішої техніки, технології та організації праці, а з урахуванням того, що найдешевше може дати та або інша територія чи об'єкт. Саме це і є основою високого рівня ВНП на душу населення.
Великобританія перестала бути головним імпортером австралійської сировини після свого вступу до ЄС. На ринках Австралії її замінила Японія, потреби якої в сировинних ресурсах у цей час швидко зростали. Експорт Австралії спрямовується зараз також у США, Китай і країни Південно-Східної Азії. Спеціалізація на виробництві та експорті на світовий ринок продукції первинного сектора має свої переваги і вади. Як і будь-яка інша спеціалізація, вона дозволяє зосередити увагу невеликої за населенням країни в одному напрямку. Разом з тим, в Австралії мало розвинене виробництво засобів виробництва і новітні наукоємні галузі. Саме їх продукція становить 3/4 імпорту країни.

47 билет. Охарактеризувати господарство Океанії.

Видовий склад рослинності й тваринного світу бідний і своєрідний у зв’язку з віддаленістю островів Океанії від решти суходолу. Великі острови Океанії вкриті переважно вічнозеленими вологими лісами або саванами. Тут серед дерев переважають фікуси й бамбуки. Багато цінних порід дерев і корисних для людини рослин: кокосова пальма, хлібне дерево, банани, манго та інші. В складі лісів Нової Зеландії багато ендемічних видів: особливі види деревоподібних папоротей, сосен та інших.Тваринний світ своєрідний. Він багатший і різноманітніший на островах, що розташовані ближче до Австралії. Так, на Новій Гвінеї поширені єхидна й кенгуру, в ріках водяться крокодили. На Новій Зеландії живуть ківі – птахи, які не літають, а бігають. Серед сухопутних тварин Океанії майже немає ссавців.

Африка — второй по величине материк после Евразии. Его площадь составляет 30,3 млн. км². Большая часть материка расположена в Северном полушарии. У Африки, как и у других осколков Гондваны, массивные очертания. У нее нет крупных полуостровов и глубоких заливов у ее берегов.

Рельеф этого материка, как и любого, зависит от истории развития земной коры, действия внутренних и внешних процессов. В основе Африки лежит древняя платформа, поэтому на материке преобладают равнины. Низменности довольно редки, они расположены по берегам материка. Внутренняя часть Африки занята высокими равнинами, изредка рассекаемыми глубокими ущельями — долинами рек. Материк похож на высокий стол среди окружающего его океана. Над этим «столом» возвышается ряд еще более высоких вершин и горных массивов, многие из которых имеют вулканическое происхождение. Географическое положение: большая часть Африки расположена в Северном и Восточном полушарии, меньшая – в Южном и западном.

Площадь: 30 миллионов км²

Крайние точки:

• крайняя северная точка – мыс Эль-Абьяд, 37°20` с. ш.;

• крайняя южная точка – мыс Игольный, 34°52` ю. ш.;

• крайняя западная точка – мыс Альмади на полуострове Зеленый Мыс, 17°32` з. д.;

• крайняя восточная точка – мыс Хафун на полуострове Сомали, 51°23` в. д.

Типы климата: субтропический, тропический, субэкваториальный, экваториальный.

Геология: преимущественно древняя докембрийская платформа.

Рельеф: преимущественно равнинный; горы: Атлас, Капские, Драконовы горы; нагорья: Ахаггар, Тибести, Эфиопское нагорье; Восточно-Африканское плоскогорье; обширное плато Сахары; впадина Конго; высокие равнины Калахари.