Гімнастика на виробництві, професійно-прикладна гімнастика, військово-прикладна гімнастика, лікувальна гімнастика.

Гімнастика на виробництві, що включається в режим робочого дня, сприяє підвищенню працездатності і на цій основі продуктивності праці.

Існує два різновиди гімнастики на виробництві:

а) ввідна гімнастика, що прискорює входження в ритм виробничої діяльності, яка створює необхідний функціональний настрій,

б) фізкультурна пауза, що допомагає зняти стомлення, що сприяє більш активному протіканню відбудовних процесів.

Професійно-прикладна гімнастика‑ складова частина професійно-прикладної фізичної підготовки, спрямована на загальний розвиток, удосконалення рухових здібностей, від яких в значній мірі залежить успіх в оволодінні професією.

Розвиток науки і техніки, виникнення нових галузей знань і високі технічні досягнення пред’являють нові, підвищені вимоги до підготовки кваліфікованих робітників, інженерів і техніків, що працюють у всіх сферах суспільного виробництва.

Міст професійно-прикладної гімнастики складають такі вправи, за допомогою яких здійснюється підготовка до умов трудової діяльності в тій чи іншій галузі. Вправи, що застосовують в заняттях (як гімнастичні, так і з інших видів спорту), спрямовані на переважний розвиток тих м’язових груп, що несуть основне навантаження в процесі праці. Крім того, в професійно-прикладній гімнастиці рекомендується дотримуватися визначеної схеми, а саме:

— враховувати особливості професійної діяльності;

— визначати конкретні завдання щодо застосування гімнастики в процесі навчання даної професії;

— указувати види спорту, що є найбільш значимими для тієї чи іншої професії як засоби їхньої фізичної підготовки;

— установлювати контрольні нормативи.

Військово-прикладна гімнастика застосовується виходячи зі змісту військових професій і спеціальностей. Сучасна військова техніка жадає від воїна виняткової мобільності, спеціальної фізичної і функціональної готовності, уміння діяти стрімко і самостійно маневрувати в обстановці, що складається. Підготовка молоді, допризовних контингентів до успішної діяльності в цьому плані ‑ основне завдання неї.

Основні вправи ‑ прикладні, що застосовуються в умовах природної місцевості, у спеціально обладнаних гімнастичних містечках, смузі перешкод і ін.

Військово-прикладна гімнастика використовується для підготовки військових.

Лікувальна гімнастика, як частина лікувальної фізичної культури, покликана відновлювати працездатність і здоров'я. Зміст її в кожнім окремому випадку залежить від конкретного захворювання і пропонується лікуючим лікарем. Лікувальна гімнастика успішно застосовується для відновлення функцій рухового апарата і виправлення недоліків статури, що з'явилися результатом поранень, травм, хвороби і т.п. Вона проводиться в лікувальних установах нашої країни.

Засоби лікувальної гімнастики ‑ стройові вправи, різновиди пересувань і танцювальних кроків; ЗРВ без предметів і з різними предметами (палки, гантелі, скакалки, м’ячі і інші), вправи на гімнастичній стінці, лаві, з лавою, на кільцях і прикладні вправи (біг, стрибки, лазіння, перелазіння).

Висновок

З урахуванням переважного впливу на фізичний розвиток людини гімнастичні вправи можна розділити на:

1) вправи, переважно спрямовані на загальний розвиток фізичних якостей і рухових можливостей (стройові вправи, загально розвиваючі вправи, різні сполучення цих вправ у формі ігор і естафет); вправи, переважно спрямовані на формування життєво необхідних навичок і умінь (прикладні вправи, прості стрибки);

2) вправи, переважно спрямовані на розвиток і удосконалювання рухових здібностей і вольових якостей (вільні вправи, опорні стрибки, вправи на снарядах, акробатичні вправи, вправи художньої гімнастики).

Такий розподіл вправ полегшує підбор визначеної системи вправ для того або іншого виду гімнастики і рішення різних педагогічних завдань.

Гімнастичні вправи піддаються різному методичному оформленню: включаються в зміст ігрових дій, застосовуються в змаганнях. Зміною способів проведення можна за допомогою тих самих вправ вирішувати різні педагогічні завдання. Так, при повільному виконанні вправи переважно розвивається сила, а при швидкому ‑ швидкісні якості. Лазіння по канату в одних випадках застосовується для формування й удосконалювання навички лазіння, в інших — як вправа для розвитку швидкісно-силових якостей і т.п.