Розслідування фактів порушень на підприємстві

Для визначення підстав та умов різних видів юридичної відповідальності (від дисциплінарної до кримінальної) необхідно здійснити перелік заходів пошукового характеру з метою визначення обставин вчинення правопорушення, винних осіб тощо. Зрозуміло, що для встановлення фактичних даних стосовно дисциплінарного проступку повністю знаходиться у компетенції підрозділів підприємства, у тому числі служби безпеки фірми. Встановлення ж істини у кримінальних справах є виключною компетенцією уповноважених правоохоронних органів. У такому випадку підрозділи служби безпеки підприємства мають сприяти органам досудового слідства у встановлення об’єктивної істини у справі.

Ідеальним варіантом поводження співробітників служби безпеки та інших підрозділів підприємства є використання ними встановлених внутрішнім наказом по підприємству правил проведення службових розслідувань. Такі правила можна розробляти з урахуванням загальнодержавних механізмів, встановлених, наприклад, для проведення службового розслідування стосовно державних службовців (див. Постанову Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950) або інших відомчих нормативів. Нижче наведено основні методичні поради стосовно проведення службових розслідувань на підприємстві.

У відповідному внутрішньому документі насамперед варто встановити підстави для проведення службових розслідувань:

- у разі невиконання або неналежного виконання працівниками посадових обов’язків, перевищення своїх повноважень, що призвело заподіяння значної матеріальної чи моральної шкоду підприємству, громадянинові, державі;

- у разі недодержання працівниками законодавства України;

- на вимогу працівника з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником підприємства. Відповідним наказом по підприємству щодо проведення службового розслідування визначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, мета і дата початку та закінчення службового розслідування. У разі потреби до проведення службового розслідування можуть залучатися вчені, працівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

До участі у проведенні службового розслідування не повинні залучатися працівники підприємства, якщо обставини свідчать про їх особисту заінтересованість у результатах розслідування. Службове розслідування проводиться з відстороненням відповідного працівника від виконання його посадових обов’язків за посадою або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником підприємства за поданням голови комісії з проведення службового розслідування. За працівником на час відсторонення від виконання повноважень за посадою зберігається заробітна плата.

Керівник підприємства, за рішенням якого затверджено склад комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу цієї комісії і у разі потреби дає обов’язкові для виконання доручення. Члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність за повноту, всебічність і об’єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується цього розслідування.

Комісія з проведення службового розслідування визначає перелік питань, що потребують з’ясування, коло працівників, які могли бути причетними до скоєння порушення або свідками порушення. У своїй роботі комісія керується чинним законодавством України.

Членам комісії можна надавати такі права:

- отримувати від працівників підприємства усні чи письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового розслідування;

- ознайомлюватися і вивчати відповідні документи, уразі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування;

- отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов’язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних осіб на підставі запиту керівника підприємства, який призначив службове розслідування.

Керівник підприємства, що призначив службове розслідування, контролює хід його проведення, забезпечує членів комісії всіма потрібними для нормальної діяльності умовами, документальними матеріалами, а при потребі звертається до правоохоронних органів з метою забезпечення особистої безпеки членів комісії.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право в будь-який момент узяти в ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, подавати відповідні документи і порушувати клопотання про залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до справи.

У разі відмови будь-якого працівника підприємства надати пояснення членові комісії з питань службового розслідування ця обставина відображається в акті, що складається комісією за результатами проведеного службового розслідування.

Комісія з’ясовує також причини та мотиви, що сприяли скоєнню порушень, зокрема:

- несумлінне ставлення до виконання службових обов’язків;

- недосконалість технологічних, організаційних і технічних механізмів здійснення виробничої діяльності на підприємстві;

- відсутність належної організації роботи підрозділу, у якому працює відповідна особа;

- недостатня професійна підготовка тощо.

З метою встановлення причин та мотивів, що сприяли скоєнню порушення, вивчаються матеріали, які мають безпосереднє відношення до фактів, що перевіряються. З’ясовується також, які збитки заподіяно підприємству, державі, окремій фізичній або юридичній особі, чи не вбачаються в діях працівників підприємства ознаки злочину, і вирішується питання передання матеріалів правоохоронним органам для прийняття ними рішення відповідно чинного законодавства.

Уточнюються також обставини, що вплинули на здійснення порушення й сприяли йому, а також з’ясовується, яким чином порушник намагався маскувати протиправні дії, чи вживалися раніше заходи до недопущення подібних негативних явищ, чи відпрацьовувалася система контролю за дотриманням працівниками підприємства вимог чинного законодавства та дисципліни, ефективність цієї системи. Якщо подібні порушення були раніше, то з’ясовується, наскільки своєчасно та яким чином керівництво підприємства відреагувало на них, чи мало місце доведення цих фактів до працівників підприємства. Визначається причетність до порушень інших осіб, які своєю діяльністю чи бездіяльністю сприяли їх допущенню.

За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:

- факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, освіта, термін роботи на підприємстві і перебування на відповідній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

- висновки службового розслідування, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з працівника безпідставні звинувачення або підозру.

Члени комісії мають право викласти свою окрему думку, про що до акта додається відповідний документ. Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника підприємства, який призначив службове розслідування, в одному примірнику. Перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюється працівник, стосовно якого проводилося розслідування.

На вимогу голови або членів комісії чи працівника, стосовно якого проводилося розслідування, акт повинен розглядатися в їх присутності. За результатами розгляду керівник підприємства приймає в десятиденний термін відповідне рішення, з яким ознайомлюється працівник. За матеріалами службового розслідування працівник може бути притягнутий до відповідальності згідно із законодавством. Рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено працівником згідно із законодавством. Акт службового розслідування з відповідними документами зберігається на підприємстві.