ДОДАТОК. ПРИНЦИПИ РЕКОНСТРУКЦІЇ ЕТНІЧНОГО КАЛЕНДАРЯ

КОЛО СВАРОЖЕ

Встановити точні дати і відновити забуті свята нині — нелегка справа, адже минула тисяча років насильницького винищення народної пам'яті. Хоча чимало знань нам усе ж таки вдалося зберегти, зібрати докупи, зрозуміти сутність рідних обрядів. Датування праукраїнських свят можемо відновити лише з допомогою астрономічних знань. Пам'ятаймо, що календар завжди потребує корекції. В давні часи його унормуванням займалися волхви і жерці. Зі знищенням рідної духовної верстви, церковний календар ціле тисячоліття перебував у руках служителів чужого культу, тому набув невластивих для нашого народу форм. Однак народні календарі виявилися напрочуд живучими. А відтак, нам вдалося відновити рідне Коло Свароже. Деякі свята Кола Сварожого рухомі, тобто щороку змінні. Тому в цій книжці подаємо не тільки календар на 2004 рік, але й принципи, за якими наші шановні читачі зможуть складати календар Кола Сварожого на подальші роки.

Досі ґрунтовних досліджень язичницького святкового календаря в Україні не було. Всі відомі спроби дослідників XIX - XX ст. подавали християнсько-язичницький сурогат календарів. Так воно було і на практиці. Перша публікація язичницького календаря здійснена авторкою в 1994 р. у книгах: Лозко Г. Українське язичництво. - К.: Український центр духовної культури, 1994 (перевидавалася тричі - 1994, 1995 р. в Україні й 1997 р. у Польщі); Лозко Г. Українське народознавство. - К: Зодіак-ЕКО, 1995; Берегиня України. - К.: Мистецтво, 1996. Є також щорічні публікації календаря "Коло Свароже" в часописі "Сварог", де опубліковані статті Анатолія Богорода про історію календаря, в яких подано деякі особливості реконструкції язичницького календаря.

Давні місцеві хлібороби України, засновники Трипільської культури, дали початок праукраїнському язичницькому літочисленню. Нині офіційна наука вже потроху наважується писати про трипільців як про наших Предків. Тому таке літочислення є науково й фактично доцільним і виправданим. Ми не потребуємо додавати зайві нулі до літочислення, як це роблять деякі новітні течії рунвістів, шо виглядає недоладно як з наукового, так і практичного погляду.

Найголовніший принцип нашої реконструкції дохристиянського календаря — астрономічні та фольклорно-етнографічні дані. Чотири найбільших Сонячних свята випадають на рівнодення та сонцестояння, отже, якихось особливих уточнень не потребують. Вони можуть щороку трохи змінювати свою дату, тому ми називаємо їх "рухомими".

Наприклад, Великдень наші Пращури святкували в неділю після весняного рівнодення і ніколи не чекали Повні, як це роблять юдеї (пейсах) або християни за їхнім зразком (паска). Це було нам нав'язане чужинцями. Тому нині ми виправляємо цю неточність. Всі інші "нерухомі" числа язичницьких свят відтворено простим відніманням 13 днів від дат ідентичних ортодоксальних християнських свят (наприклад, Бога Перуна вшановуємо 20 липня, що на 13 днів раніше від християнського Іллі-"громовика", день якого християни відмічають 2 серпня). У зв'язку з постійним відставанням християнських календарів від астрономічного стану космосу, іноді бувають поправки ще на 2—3 дні, але не більше.

Місячні свята відіграють важливу роль у магії початку, а також рослинній та жіночій магії. Вони і досі залишаються вивченими найменше, бо мали потаємний родовий зміст і передавалися лише своїм кровним родичам по жіночій лінії. Ось загальний принцип таких обрядодій: на Молодику здійснюють обряди посвячення, оздоровлення (що мають на меті збільшення, зростання, наприклад, підвищення рівня гемоглобіну в крові, ріст дитини), а на Повні — обряди на знищення (відхрищиння від чужовір'я, очищення, видалення пухлин, бородавок, очищення обличчя). Оскільки Місяць змінює свої 4 фази за 29,5 доби, то час від часу в Коло Свароже вставлявся 13-й місяць, який робив поправку календаря. Перші християни боялися числа 13, назвавши його "чортовою дюжиною", так відбулося знецінення корекції календаря і його спрощення до 12 місяців (по 30—31 дню), що не відповідає астрономічному місяцю.

Дехто з народознавців говорить, що наші Предки починали Нове Літо 1 березня. Це — некомпетентно. Початок Новоліття у різні числа березня, залежно від настання молодого місяця, зафіксований нашими літописами і описаний у наукових працях (наприклад, Климишин И. Календарь и хронология, 1987). Іноді подавалося подвійне датування: за місцевим місячним календарем і за візантійським — саме це дало нам змогу встановити точні принципи нашого дохристиянського календаря. Це — незаперечний факт : перше число молодика було й першим числом місяця.

Етнічний календар є потужним ритмоладуючим стимулом здоров'я і процвітання нації. Тому тисячоліттями вороги намагалися зіпсувати наш календар, заплутати народ, тим самим позбавляючи нас підтримки і захисту наших Богів. Повертаймося ж до Рідного Сварожого Ладу!

Знаючи основні принципи нашого календаря, кожен читач зможе їх визначити самостійно, як тільки буде мати астрономічні календарі на наступні роки: Великдень — неділя після весняного рівнодення (день і ніч по 12 годин), Купайло — літнє сонцестояння (найкоротша ніч), Різдво — зимове сонцестояння (найкоротший день), Світовид осінній — осіннє рівнодення (день і ніч по 12 годин), інші дати календаря "Коло Свароже" залежать від зазначених вище і легко визначаються. Всі дати в нашому календарі подано за григоріанським літочисленням новим стилем. Саме так їх і святкують.

А тепер кілька слів про відроджене літочислення. Світ сотворений мільярди років тому. І якщо сьогодні в Біблії знаходимо конкретну дату його "сотворення" (4004 р. до н. ч.), то ми можемо хіба що посміхнутися на таку дитячу наївність. Так само, здається, недоречно візантійське літочислення, за яким нині 7512 літо, називати літочисленням від "сотворіння світу".

Християни ж рахують час від народження Ісуса, хоча вже напевно відомо, що народився він не в 1 році, та й не 25 грудня (як у католиків), і не 7 січня (як в ортодоксальному "православному" християнстві).

Отож, будь-яка точка відліку часу не може цілком задовольнити людство, бо ніхто точно не знає і, мабуть, ніколи й не зможе дізнатися, коли ж насправді був сотворений Світ, а може він твориться вічно? Та й чи обов'язково шукати точку відліку? Літочислення сьогодні потрібно лише для того, аби точно позначати ті чи інші події.

Відомо, що хліборобська цивілізація зародилася на теренах України в середині VI тис. до н. ч. То ж ми маємо право прийняти Трипільську цивілізацію за вихідну точку нашої прарелігії, яка формувалася на нашій землі понад 7,5 тис. років. Таке літочислення якнайточніше збігається з датуванням Києворуської літописної традиції, хоча ми назвемо його не "від сотворіння світу", а від Трипільської доби. Як бачимо, це не суперечить історичним фактам.

Праукраїнський Бог Зодіаку — Сварог — крутить свої Сварожі Кола над нашою Трипільською Україною ось уже 7512 літ. І допомагають Йому сини Сварожичі (праукраїнські Боги місяців). Тож прочитаймо їхній Зоряний Календар! Спробуймо жити за цим календарем, може він зробить нас мудрішими, щасливішими та, безперечно, багатшими духовно.

Умовні позначення:

* Зірочкою позначаємо "рухомі" дати, які щороку змінюються, тобто залежать від періоду сонцестояння і рівнодення, фази місяця або дня тижня.