Тема № 5: «Інституційні чинники розвитку національної економіки»

Структура інституційних чинників економічного розвитку.

Особливості інституційного середовища в Україні.

Інституційні умови модернізації.

Структура інституційних чинників економічного розвитку.

Успішні національні економіки можливі при інтеграції інституційнихчинників в економічну систему. Архітектоніка - взаємозв'язок між інститутами.

Початковим відношенням інституційного середовища є обмеження трудової діяльності. Ці обмеження формуються на основі цілепокладання. Дії, співвіднесені з метою - це операція. Скоординовані з цільовою функцією операції утворюють порядок. Порядок, що встояв, – правила. Якщо операції здійснюються за певними правилами, то це процедури.

В інституційному середовищі виділяють стійке ядро і інституційну динамічність. Якщо інституційне середовище змінюється, спираючись на базові інститути, то відбувається еволюційний розвиток. Інституційна еволюція можлива в межах інституційної еластичності. Еластичність визначається ступенем зміни одного інституту під впливом іншого. При порушенні меж еластичності відбувається злам системи (зміна економічної системи в 90 – е роки в Україні).

Прикладом інституційної еволюції є політика градуалізму в Китаї, згідно якої інститути поступово вбудовуються в середу при збереженні інституційного ядра. Під впливом «шокової терапії» в Україні відбулася інституційна катастрофа, коли базові інститути руйнувалися, а нові не були створені.

Для забезпечення динамізму національної економіки повинні бути створені інститути трансформації.

Інституційна яма – така ситуація, при якій одночасно присутня необхідність інституційних змін, і відсутні механізми їх здійснення.

Від інституційних ям слід відрізняти деформи:

- інституційні розриви – порушення співвідношення між правилами і нормами;

- інституційні пустки – це така частина простору, в якому відсутні правила, закони, норми;

- інституційний обвал – порушення ряду взаємозв'язаних ланок;

- інституційна петля – це взаємозв'язок між інститутами, який приводить до звуження і загасання процесів.

Для позбавлення від інституційної петлі необхідний пошук нових інститутів і форм управління. Для виходу з ями необхідний інституційний прорив (тобто створення нових норм і законів).

Протилежністю деформ є трансформи – це проміжні форми, які не знищують свою основу, а перетворюють її в нову. Прикладом трансформ є інститут акціонування державної власності.