Діаспора як чинник...
Наукова конференція "Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті", яка відбулася у Львові, істотно змінила вектор взаємин українських громад у світі. З цим погодилися всі її учасники. Конференцію організували Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка", Українська всесвітня координаційна рада, Науково-дослідний інститут українознавства.
Із різних куточків світу та України прибули 245 делегатів. Головна тема їхніх виступів – стан і перспективи законодавчого забезпечення відносин діаспори з Україною, різноманітні аспекти відносин українських громад з органами влади у країнах проживання, їх роль у виборчих та в інвестиційних процесах.
Назагал конференція, попри високий діловий рівень, була позбавлена "академічності". Тон задали директор згаданого Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою (МІОК) Ірина Ключковська та її невеликий колектив, котрий, за відгуками гостей, володіє "магнітом" приязні і любові.
"Серед стереотипів нашого сприйняття діаспори, зокрема західної, є міф про їхню успішну самореалізацію, благополуччя. Але це – півправди. По суті, кожний із емігрантів переживає свою глибоку драму і дуже гостро сприймає усе, що діється в Україні і довкола неї. Бо від іміджу Батьківщини значною мірою залежить їхнє моральне самопочуття”. Про це, зокрема, говорила в своєму виступі голова Європейського конгресу українців, голова Державного самоврядування українців Угорщини Ярослава Хортяні. Її доповідь так і називалась: "Роль української діаспори у зміцненні позитивного іміджу України вЄвропі".
Пані Ярослава – родом із Тернопільщини. Вийшла заміж за угорця, який нині з гордістю носить значок з тризубом. Донька добре знає українську мову і допомагає матері.
– Коли 2003 року відзначали 70-річчя голодомору, я вирішила звернутися до угорського парламенту, щоб він визнав геноцид проти українського народу, – розповідає Ярослава Хортяні. – Працювала з парламентом від травня до листопада. Підготувала документи із фотознімками, ходила по фракціях і розмовляла з усіма головами. А в українському посольстві про це дізналися в останню чергу. Бо вони могли зірвати нашу ініціативу. Врешті 347 депутатів проголосували "за". Під час голосування українцям виділили окрему ложу. Там були й наші діти, які народилися в Угорщині. Вони заплакали перші. Ми пережили таку ейфорію разом із угорськими депутатами. Вони нам дякували. За що? "Бо ми відчули, яке добро зробили", – кажуть. Нас із угорцями це рішення парламенту зріднило...
І це лише один маленький штрих розбудови українських мостів. У своїх виступах
учасники конференції, зокрема, відзначали, що закордонне українство є важливим демографічним, інтелектуальним, соціально-культурним та інформаційним ресурсом України. Відтак в ухвалі конференції задекларовані наміри: утворити філії МІОК у вищих навчальних закладах Одеси і Донецька; звернутися до Міністерства освіти і науки України з проханням підтримати проект створення навчальної спеціальності "Українознавство для дітей української діаспори" в Київському державному національному університеті імені Т. Г. Шевченка. На часі – створення асоціації центрів українознавства та співпраці з українською громадою за кордоном. За підтримки держави, громадських та наукових структур МІОК проводитиме аналогічні конференції кожні два роки.
Патріарх української дипломатії, недавній голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України Геннадій Удовенко закликав учасників конференції: "Час думати по-українськи і діяти по-європейськи в інтересах України...".
Оксана ТЕЛЕНЧІ.
Львів.
“Голос України” № 65 (3815), 8 квітня 2006 року, с. 13.
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 2452;