Електрорентгвнографія

Рис. 8.16а.Зарядка селенової пластини: 1 - шар напівпровідника; 2 - електропровідна пластина.

У цьому методі реєстрація випромінювання, що пройш­ло через пацієнта, здійснюється фотопровідним шаром ви-сокоомного напівпровідника (селену, окису цинку тощо). Напівпровідник наноситься на провідну основу - підложку. Перед одержанням зображення шар напівпровідника - селе­нову пластину - "збуджують", заряджаючи її іонами зви­чайно із коронного розряду в повітрі, а підложку заземлю­ють (рис. Ю.іба). У результаті на протилежних поверхнях селенової пластини з'являються заряди протилежних знаків (зверху +, знизу -), всередині пластини створюється електричне поле.

Рис. 8.16б. Експону­вання: 1 — рентгенівські промені; 2 — об'єкт об­стежень; 3 — ділянки се­ленового шару, де збе­реглася поляризація.

При опроміненні такої пластини рентгенівськими про­менями в результаті фотопровідності селену зменшується опір шару, що спонукають до стікання нанесених на поверх­ню шару зарядів пропорційно освітленості. Заряди, що зали­шились після експонування, утворюють приховане елект­ричне зображення (рис. 8.16б). Його можна візуалізувати двома способами:

Рис. 8.16в.Утворення електростатичного зо­браження: 1 - пластина селену; 2 - порошинки проявляючої речовини; 3- електрод.

1 - такий: а) проявлення електричне зарядженим по­рошком (в сухому вигляді або у виді суспензії, див. рис. 8.16в); б) закріплення безпосередньо на шарі або переносу на папір і закріплення (рис. 8.16г);

2 - шляхом безпосереднього електронного зчитування.

Рис. 8.16г.Перенос зображення: 1 - папір, на який переноситься зображення; 2 - пластина селену.

Метод відрізняється високою економічністю (вико­ристовується звичайний папір замість дорогої рентге­нівської плівки), швидкістю отримання готового знімка (2-2.5 хвилини), зручністю роботи на світлі без спеціальної фотолабораторії. При використанні цього методу селе­нових пластин заміняє понад рентгенівської плівки і тим самим звільняється для інших цілей 40-50 кг срібла і 60-90 кг дефіцитної фотографічної желатини.

Променеве навантаження на хворого при електро-рентгенографії із застосуванням пластин СЕРП-100-150 таке ж, як і при звичайній рентгенографії. Розробка більш чутливих до рентгенівського випромінювання напівпровід­никових матеріалів є дуже актуальна проблема, яка дасть змогу знизити променеві навантаження.