Схема прогнозного розрахунку касових оборотів банку

Надходження

1. Надходження торгової виручки.
2. Надходження виручки від усіх видів транспорту.
3. Надходження квартирної плати і комунальних платежів.
4. Надходження виручки видовищних підприємств.
5. Надходження виручки підприємств побутового обслуговування.
6. Надходження на рахунки колективних сільськогосподарсь­ких підприємств.
7. Надходження на рахунки за вкладами громадян.
8. Надходження від підприємств Міністерства зв'язку.
9. Інші надходження (включаючи повернення заробітної плати).
10. Підкріплення оборотної каси з резервних фондів.

ВСЬОГО НАДХОДЖЕНЬ

БАЛАНС

Видатки

1. Видачі на оплату праці.
2. Видачі на закупівлю сільськогосподарських продуктів.
3. Видачі з рахунків сільськогосподарських підприємств.
4. Видачі на виплату пенсій, допомоги і страхових відшкодувань.
5. Видачі з рахунків за вкладами громадян.
6. Видачі підкріплень підприємствами Міністерства зв'язку.
7. Видачі на інші цілі.
8. Продаж готівки комерційними банками.
9. Перерахування з оборотної каси до резервних фондів.

ВСЬОГО ВИДАТКІВ

БАЛАНС

Основні джерела надходження готівки в касу банку — це то­ргова виручка.

Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою ди­відендів (доходу), всі підприємства та індивідуальні підприємці мають одержувати виключно з кас банків. При цьому ними пови­нна забезпечуватись систематична і повна сплата податків та обов'язкових платежів до державних цільових фондів. Підприєм­ства, що мають готівкову виручку, зобов'язані здавати її до банку для зарахування на їх рахунки.

Здавання виручки може здійснюватися шляхом:

а) безпосередньої передачі коштів самим клієнтом до кас установ банку, які можуть бути денними і вечірніми;

б) інкасації виручки інкасаторським апаратом НБУ або комер­ційних банків;

в) здачі готівки на підприємство зв'язку і подальшим перека­зом її на поточні рахунки підприємств.

Як було зазначено вище, підприємствам дозволяється тримати готівку у своїй касі в межах встановлених лімітів залишку готів­ки. Такі ліміти встановлюються банком усім підприємствам, які мають рахунки в банку і здійснюють операції з готівкою, щоріч­но протягом першого кварталу. Ліміт регламентує залишки го­тівки в касі на кінець робочого дня.

Колективні сільськогосподарські підприємства, колгоспи, се­лянські спілки самостійно визначають розміри готівки, що може постійно знаходитися в їх касах, з відповідним повідомленням банку, що їх обслуговує.

У видатковій частині прогнозного розрахунку касових оборо­тів основне місце займають видачі на заробітну плату. Для про­гнозування видач по цій статті банки використовують інформа­цію клієнтів, що знаходиться в їх касових заявках. До складу фонду споживання входять виплати на оплату праці з фонду ос­новної заробітної плати та фонду додаткової оплати праці; гро­шові виплати та винагороди; інші виплати. Із загальної суми фо­нду споживання всіх клієнтів банку віднімають: безготівкові перерахування і утримання з заробітної плати; перерахування за­робітної плати через пошту і телеграф; видачі заробітної плати безпосередньо з виручки підприємств та організацій; перераху­вання заробітної плати на рахунки вкладів громадян в банках; на­туральні видачі та пільги, що входять до фонду заробітної плати. До результату додають прогнозний обсяг видач готівки з кас бан­ку на виплату стипендій, а також видачі на інші виплати, що не входять до складу коштів, які спрямовуються на споживання. Кі­нцевий результат — сума готівкових коштів, що буде видана з кас банку, яку включають в прогнозний розрахунок касових обо­ротів по статті «видачі на заробітну плату».

Установи комерційних банків ведуть щоденний облік касових оборотів. Облік ведеться на основі первинних касових документів (об'яв на внесення готівки, чеків, прибуткових та видаткових касових ордерів), в яких наводяться дані про джерела надхо­джень готівкових коштів до каси банку та призначення отрима­них готівкових коштів з кас банку.

Облік касових оборотів ведеться в касових журналах — окремо по статтях надходжень та видатків. На основі касових журналів щодня підбиваються підсумки по окремих статтях і в цілому по надходженням та видатках. Після цього всі дані пере­носяться до відомості обліку касових оборотів. Установи комер­ційних банків на підставі цих відомостей складають щомісячний звіт про касові обороти для їх подання територіальним управлін­ням Національного банку.

Національний банк як емісійний центр використовує дані зві­тності про касові обороти банків для здійснення процесу управ­ління грошовим обігом та регулювання емісійних операцій.

Для реалізації емісійної функції в установах Національного банку організуються резервні фонди грошових знаків. Розмі­щення резервних фондів в ТУ Національного банку забезпечує своєчасне касове обслуговування комерційних банків, дає мож­ливість регулювати склад готівкової маси та її відновлення.

Для забезпечення касового обслуговування комерційних бан­ків в установах Національного банку діють оборотні каси.

Оборотна каса - це каса комерційного банку, в якій зберігаються гроші, що надходять від підприємств і установ.

Залишки коштів в оборотній касі лімітуються. Національний банк встановлює ліміт оборотної каси для територіальних управ­лінь банку. Коли залишок готівки в оборотній касі перевищує встановлений ліміт, установа банку перераховує понадлімітний залишок коштів з оборотної каси до резервного фонду, тобто ви­лучає готівкові кошти з обігу.

Якщо очікується перевищення витоку готівки над її над­ходженням, то комерційний банк може отримати готівку від НБУ. Для цього він подає заявку в НБУ за три дні. Дозвіл на підкріплення операційної каси, який дає регіональне управління НБУ, дійсний чотири дні. Банки отримують готівку за чеком. Сума готівки, отри­мана комерційним банком, списується з його коррахунку.

Касові операції банків трудомісткі і витратні, тому за надання послуг, пов'язаних з касовим обслуговуванням, банки, як прави­ло, стягують плату зі своїх клієнтів згідно з договором на розра­хунково-касове обслуговування клієнтів.