Розрізняють кореспондентські рахунки «лоро» і «ностро».

Рахунок «лоро» — це кореспондентський рахунок, відкритий банком — кореспондентом комерційному банку та за яким банк-кореспондент здійснює операції з перерахування і зарахування коштів згідно з укладеним договором.

Цей рахунок є кореспондентським рахунком «ностро» у ко­мерційному банку.

Рахунок “ностро” – рахунок даної кредитної установи в банку-кореспонденті, на якому відображаються взаємні платежі.

Для відкриття кореспондентського рахунку комерційний банк має подати до територіального управління (ТУ) НБУ такі документи:

- заяву встановленого зразка, підписану керівником та головним бухгалтером комерційного банку;

- копію належним чином зареєстрованого статуту, засвідче­ну реєструючим органом або нотаріально;

- картку із зразками підписів та відбитком печатки встанов­леного зразка, засвідчену нотаріально. (Правила оформлення кар­ток із зразками підписів в основному аналогічні передбаченим у Інструкції про відкриття рахунків;

- копію документа, що підтверджує взяття комерційного ба­нку на податковий облік, засвідчену нотаріально;

- копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально;

- копію довідки органу державної статистики про включення до державного реєстру, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку.

Додатково вимагається подання копії банківської ліцензії, за­свідченої нотаріально.

Для відкриття кореспондентського рахунку установа (філія) комерційного банку подає до територіального управління Націо­нального банку наступні документи:

- заяву на відкриття рахунку встановленого зразка, підписа­ну керівником та головним бухгалтером філії;

- копію положення про філію засвідчену нотаріально чи ба­нком, що створив філію;

- копію дозволу комерційного банку на здійснення банків­ських операцій, засвідчену нотаріально;

- копію документів про взяття філії на податковий облік та реєстрацію в органах Пенсійного фонду;

- копію органу державної статистики про включення до державного реєстру, завірену цим органом або нотаріально;

- клопотання комерційного банку про відкриття кореспон­дентського рахунку філії із зазначенням свого місцезнаходження, ідентифікаційного коду, номера кореспондентського рахунку та територіального управління Національного банку України, в якому він відкритий, і податкового органу, в якому банк стоїть на обліку;

- картку із зразками підписів та відбитком печатки, встанов­леного зразка, засвідчену нотаріально.

Засвідчені документи для відкриття кореспондентського раху­нку банку або установи банку подаються особисто керівником і головним бухгалтером банку (філії).

Кореспондентський рахунок комерційного банку закрива­ється:

- за рішенням Національного банку України про ліквідацію комерційного банку;

- за рішення арбітражного суду про ліквідацію комерцій­ного банку чи визначення його банкрутом;

- за рішенням вищого органу управління комерційного бан­ку про реорганізацію чи ліквідацію, на інших підставах, передба­чених чинним законодавством.

Кореспондентський рахунок філії комерційного банку закри­вається за рішенням вищого органу управління комерційного банку, якому відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано таке право.

Активні операції комерційні банки та їх установи здійснюють за умови наявності коштів на кореспондентських рахунках.

Усі операції, виконані протягом операційного дня за кореспо­ндентським рахунком комерційного банку (філії), мають бути ві­дображені того ж дня як у балансі самого банку, так і у балансі ТУ Національного банку, де відкритий такий рахунок.

3. Касове обслуговування клієнтів полягає в тому, що комерційні банки приймають від них готівкові кошти та зарахо­вують їх на відповідні рахунки, видають з кас банку готівкові кошти клієнтам за їх вимогою на відповідні цілі.

Комерційні банки виконують касові операції, додержуючись таких принципів:

1. усі суб'єкти господарської діяльності зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках у банку;
2. суб'єкти господарської діяльності, які мають готівкові кош­ти, зберігають їх у касі в межах ліміту, встановленого комерцій­ним банком. Ліміт залишку готівки в касі (ліміт каси) — гра­ничний розмір готівки, що може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня, який встановлюється установою банку. Сума готівки, що перевищує ліміт, повинна бути здана в банк і зарахована на поточний рахунок протягом трьох днів, враховую­ чи день отримання;
3. витрачання готівки суб'єктами господарювання здійснюєть­ся за цільовим призначенням.

Указані обмеження не стосуються розрахунків підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами, малих і середніх підприємств при викорис­танні готівкових коштів, що одержані ними за рахунок кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвитку для фінан­сової підтримки малих і середніх підприємств. Обмеження також не поширюються на добровільні пожертвування, благодійну до­помогу, вилучену органами державної податкової служби готівку, на розрахунки за спожиту електроенергію, а також у разі використання коштів, виданих на відрядження.