Основні положення та класифікація

Шпалерні роботи — це опорядження внутрішніх приміщень шпалерами лінкрустом та синтетичними рулонними матеріалами.

Шпалери підрозділяються на звичайні, вологостійкі та звуковбиральні.

Звичайні шпалери бувають прості, середньої щільності, щільні, погрун­товані, фонові, тиснені.

Вологостійкі шпалери бувають тиснені з домішками, тиснені з захис­ною плівкою, з нанесенням тонкої кольорової полімерної плівки, у вигляді безосновної непрозорої плівки, з тисненим малюнком.

Звуковбиральні шпалери виготовляються на паперовій основі з лицьо­вою стороною, створеною ворсом різних волокнистих матеріалів.

Лінкруст — це рулонний матеріал з рельєфним малюнком, виготовле­ний з пластмаси на основі синтетичних смол, жирових речовин, наповнюва­чів та паперу.

Синтетичні опоряджувальні рулонні матеріали — полі­ві­нілхлоридні плів­ки (безосновні або на паперовій основі): ізоплен, нікоплен, деві­лон, віні­степ тощо. До них відносяться різноманітні самоклеючі опо­ряджувальні плівки.

Сфери вживання різних типів шпалер визначаються їх властивостями. Так, звичайні шпалери використовуються в житлових кімнатах, гуртожит­ках та інших аналогічних приміщеннях. Вологостійкі — вживаються для обклеювання стін коридорів та прихожих житлових квартир, а також в культурно-побутових приміщеннях та громадських будинках.

Шпалери широко використовуються для обклеювання стель.

Синтетичні шпалери можна вживати в санітарних вузлах та кухнях, в приміщеннях цивільних та промислових будинків з нормальними темпера­тур­ними й вологісними режимами.

Шпалери всіх видів необхідно зберігати в закритих сухих приміщеннях в горизонтальному стані при температурі повітря не нижче +10оС.

Наклеювання шпалер виконується за допомогою звичайного клейстера (з борошна чи крохмалю), синтетичних клейстерів з клею КМЦ (натрієва сіль карбоксилметилцелюлози) й тонкомеленої крейди. Клейстери повинні бути однорідними, без нерозчинених частин, піску або іншого забруднення. Клеї вибираються в залежності від виду шпалер. Для звичайних вжива­ються клеї КМЦ; для вологостійких вживаються клейстери, що скла­да­ють­ся з 50% КМЦ та 50% емульсії ПВА; для звуковбиральних — КМЦ або КМЦ з ПВА; для лінкрусту — «Бустилат»; для безосновних — клеюча мастика «Гумілакс» тощо. В'язкість клейстерів при температурі 18...20оС визначається за допомогою віскозіметра ВЗ-4 й має бути в межах 25...30с. Синтетичні плівки на тканій основі наклеюються полівінілацетатною (ПВА) емульсією або латексним водним клеєм типу «Бустилат».

Орієнтовно для приготування 10л клейстера необхідно 0,4кг сухого клея КМЦ-Н та 9,6л води. Витрати клея КМЦ в сухому вигляді на 10м2поверхні становлять 0,2...0,3кг.