Пересувними вогнегасниками

Примітки: 1. Для гасіння вогнищ пожеж різних класів порошкові і комбіновані вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А - порошок АВС (Е); для класу В, C і (Е) - ВС (Е) або АВС (Е) і класу D - D.

2.Значення знаків "++", "+" і "-" приведені в примітці 2 табл.5.80.

Для граничної площі приміщень різних категорій (максимальній площі, що захищається одним або групою вогнегасників) необхідно передбачати число вогнегасників одного з типів, вказане в табл.1 і 2 перед знаком "++" або "+".

У громадських будівлях і спорудах на кожному поверсі повинні розміщуватися не менше двох ручних вогнегасників.

Приміщення категорії Д можуть не оснащуватися вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100 кв. м.

За наявності декількох невеликих приміщень однієї категорії пожежної небезпеки кількість необхідних вогнегасників визначається згідно таблиць 5.80 і 5.81 з врахуванням сумарної площі цих приміщень.

Вогнегасники, відправлені з підприємства на перезарядку, повинні замінюватися відповідною кількістю заряджених вогнегасників.

При захисті приміщень ЕОМ, телефонних станцій, музеїв, архівів і так далі слід зважати на специфіку взаємодії вогнегасних речовин з устаткуванням, виробами, матеріалами і тому подібне, що захищаються. Дані приміщення слід обладнати хладоновими і вуглекислотними вогнегасниками з врахуванням граничний допустимій концентрації вогнегасної речовини.

Приміщення, обладнані автоматичними стаціонарними установками пожежогасінні, забезпечуються вогнегасниками на 50%, виходячи з їх розрахункової кількості.

Відстань від можливого вогнища пожежі до місця розміщення вогнегасника не повинна перевищувати 20 м для громадських будівель і споруд; 30 м для приміщень категорій А, Б і В; 40 м для приміщень категорії Г; 70 м для приміщень категорії Д.

На об'єкті має бути визначена особа, відповідальна за придбання, ремонт, збереження і готовність до дії первинних засобів пожежогасінні.

Облік перевірки наявності і стану первинних засобів пожежогасінні слід вести в спеціальному журналі довільної форми.

Кожен вогнегасник, встановлений на об'єкті, повинен мати порядковий номер, нанесений на корпус білою фарбою. На нього заводять паспорт по встановленій формі.

Вогнегасники повинні завжди міститися в справному стані, періодично оглядатися, перевірятися і своєчасно перезаряджатися.

У зимовий час (при температурі нижче 1 град. С) вогнегасники необхідно зберігати в опалювальних приміщеннях.

Розміщення первинних засобів пожежогасінні в коридорах, проходах не повинно перешкоджати безпечній евакуації людей. Їх слід розташовувати на видних місцях поблизу від виходів з приміщень на висоті не більше 1,5 м.

Азбестове полотно, повсть (кошму) рекомендується зберігати в металевих футлярах з кришками, періодично (не рідше за 1 раз в три місяці) просушувати і очищати від пилу.

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих і складських приміщеннях, а також на території об'єктів повинні обладнатися пожежні щити (пункти).

Використання первинних засобів пожежогасінні для господарських і інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожежі, не допускається.

Виробничі, складські, лабораторні, адміністративні та побутові будинки і приміщення об'єктів різного призначення, громадські будинки та споруди повинні бути оснащені переносними або пересувними вогнегасниками, які відповідають відповідно вимогам ДСТУ 3675-98 [75] і ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) [76] та сертифіковані в Україні в установленому порядку. Ця вимога стосується також будинків, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

Під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення об'єкти (будинки, споруди, приміщення), будівельні майданчики, а також тимчасові споруди і підсобні приміщення повинні бути оснащені вогнегасниками відповідно до цих норм.

Під час здавання в експлуатацію збудованих об'єктів (будинків, споруд, приміщень), а також після реконструкції, розширення, капітального ремонту вони повинні бути оснащені вогнегасниками відповідно до цих норм.

Відповідальними за своєчасне і повне оснащення об'єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування ними є власники об'єктів (або орендарі, якщо це обумовлено договором оренди).

Власники підприємств та уповноважені ними особи, а також орендарі зобов'язані утримувати в справному стані вогнегасники і не допускати їх використання не за призначенням.

Норми належності вогнегасників для конкретних об'єктів повинні встановлюватися нормами технологічного проектування або галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням положень, викладених у цих нормах.

За відсутності норм належності вогнегасників для конкретних об'єктів тип та необхідну кількість вогнегасників визначають за цими нормами.

Для вибору типу та необхідної кількості вогнегасників для оснащення об'єкта слід ураховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, характер їх взаємодії з вогнегасними речовинами, а також площу приміщень, будинків і споруд.

Необхідну кількість вогнегасників визначають окремо для кожного поверху та приміщення об'єкта.

Приміщення, у якому розміщені декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, оснащують вогнегасниками за нормами найбільш небезпечного виробництва.

За наявності декількох приміщень з однаковим рівнем пожежної небезпеки необхідну кількість вогнегасників для їх захисту визначають згідно з нормами належності, наведеними в таблицях 1-3, та з урахуванням сумарної площі цих приміщень.

Критеріями вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для захисту об'єкта є:

рівень пожежної небезпеки об'єкта (будинку, споруди, приміщення);

клас пожежі горючих речовин та матеріалів, наявних у ньому;

придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;

вогнегасна здатність вогнегасника конкретного типу;

категорія приміщення за вибухопожежною або пожежною небезпекою;

наявність у приміщенні модульної установки автоматичного пожежогасіння;

площа об'єкта.

Класи пожеж та їх символи визначені в ГОСТ 27331-87 [41].

Крім визначених ГОСТ 27331-87 [41] класів пожеж, існує клас пожежі (Е) - горіння електроустановок, що перебувають під напругою електричного струму.

Категорія будинків та приміщень виробничого і складського призначення за вибухопожежною або пожежною небезпекою визначається відповідно до вимог НАПБ Б.03.002-07 [55].