Порошкові вогнегасники

Порошкові вогнегасники випускаються в досить великій різноманітності і мають декілька класифікацій, у тому числі по вигляду використовуваної речовини, об'єму корпусу і способу подачі вогнегасного складу. Проте основною вважається класифікація по виду використовуваної вогнегасної речовини.

Порошкові вогнегасникизалежно від типу вогнегасного порошку використовують для гасіння пожеж класів:

· А, В, С - із зарядом багатоцільового вогнегасного порошку (порошок ABC);

· В, С - із зарядом вогнегасного порошку ВС;

· D - із зарядом спеціального порошку.

Застосовуються для гасіння практичні всіх класів пожеж, у тому числі і електроустаткування, що знаходиться під напругою до 1000 В. Область їх використання залежить від виду використовуваного у вогнегаснику порошку. На сьогоднішній день це найпоширеніший тип вогнегасників. Температурний діапазон їх використання може досягати значень -50 до +50 С°. Крім того, якщо водяні і пінні вогнегасники необхідно перезаряджати щорік, то порошкові вогнегасники можна перезаряджати 1 раз в 5 років. Основним недоліком порошкових вогнегасників є забруднення порошком об'єкту, що захищається. Це обмежує його використання в приміщеннях з електронним устаткуванням і в музейних залах. При неправильному режимі зберігання вогнегасника, вогнегасний порошок може злежуватися і скомкуватися. Часто це приводить до виходу вогнегасника з ладу. Порошкові вогнегасники мають досить обмежений час спрацьовування (від 6 до 15 сек.), а в результаті виходу струменя порошку виникає значне реактивне зусилля. Людина, що використовує порошковий вогнегасник, повинна все це враховувати.

Технічні характеристики порошкових вогнегасників детальніше наведені в табл. 5.68 (переносних) і табл.. 5.69 (пересувних).

Порошкові вогнегасники поділяються на двох основних типи: закачні і з вбудованим джерелом тиску. Закачні порошкові вогнегасники заряджені спеціальним порошком, що пригнічує горіння, і інертним газом, який виступає як витісняючий газ для викиду порошку. Оскільки вогнегасники із вбудованим джерелом тиску у нормальному стані знаходяться не під тиском, перш ніж їх використовувати, необхідно активувати вбудоване джерело тиску, і лише після цього (через 3-5 секунд) приступати до гасіння.

Призначені для гасіння пожеж класу А, В, С або ВС, залежно від типу вживаного порошку, а також електроустановок, що знаходяться під напругою до 1000В.

Забезпечені запірними пристроями, що забезпечують вільне відкриття і закривання простим рухом руки.

Манометр, встановлений на голівці вогнегасника, показує міру працездатності вогнегасника, що є великою перевагою перед вогнегасниками із вбудованим джерелом тиску.

Конструкція закачаного порошкового вогнегасника представлена на рис. 5.57 і 5.58.

Рисунок 5.57 – Конструкція закачаного переносного порошкового вогнегасника:

1 – корпус; 2 – заряд ВГР (порошок); 3 – сифонна трубка;

4 – балон з газом, який витісняє ВГР; 5 – газова трубка з аератором;

6 – манометр; 7 - ручка для перенесення; 8 – важіль запірно-пускового

пристрою; 9 – шланг; 10 - запобіжна чека

Рисунок 5.58 – Вогнегасник порошковий з вбудованим джерелом тиску

1 - корпус; 2 - гайка накидна; 3 - головка; 4 - балон з робочим газом; 5 - трубка сифонна; 6—трубка газопідвідна; 7 - кнопка; 8 - голка; 9 - рукав; 10 - насадок - розпилювач; 11 - запобіжна чека; 12 - важіль керування клапаном; 13 - клапан; 14 - вісь; 15 - заклепка; 16 - ручка; 17 - пружина; 18 - пружина; 19 - кільце ущільнювальне; 20 - кільце ущільнювальне; 21 - кільце гумове.

Таблиця 5.68 - Технічні характеристики порошкових вогнегасників ручних

Таблиця 5.69 - Технічні характеристики порошкових вогнегасників пересувних