Короткі теоретичні відомості

Мікроскоп - оптичний пристрій для одержання значно збільшених зображень об'єктів або деталей їх структури. Різні типи мікроскопів застосовують для визначення та дослідження бактерій, органічних клітин, мілких кристалів та інших об'єктів, розміри яких менші за мінімальну роздільну здатність ока (мінімальна роздільна здатність ока За допомогою мікроскопа

визначають форму, розміри та інші характеристики мікро­об'єктів. Мікроскоп дає змогу розрізняти структури, відстань між елементами котрих мають порядок

Рис. 6.53. Зовнішній вигляд мікроскопа

У біологічному мікроскопі, загальний вигляд якого на­ведено на рис. 6.53, розріз­няють три основні частини: механічну, освітлювальну та оптичну. До механічної частини належить штатив, що складається з основи та тубусодержака. Об'єкт, що розглядається, розміщують на предметному столику 1. Предметний столик має от­вір для променів, що освіт­люють об'єкт. Тубус 2 мік­роскопа розташований над отвором предметного столи­ка. Нормальна довжина ту­буса - 160 мм, в ньому монтується основна частина мікроскопа. У нижній час­тині тубуса розташований револьвер 3, обертаючи який можна вводити в оптичну систему різні об'єктиви. У верхній частині тубуса розташо­ваний окуляр. Звичайні об'єктиви мікроскопів мають збільшення від 6.3 до 100. а окуляри - від 7 до 15. Таким чином, загальне збільшення мікроскопа лежить в межах від 44 до 1500. Макрометричний та мікрометричний гвинти (кремал'єри) 4 призначені для переміщення тубуса мікро­скопа, за їх допомогою здійснюється наведення на фокус.

Оптична частина, що розташована, як правило, в тубусі мікроскопа, становить центровану оптичну систему, яка складається з двох лінз - об'єктива та окуляра. Хід променів в мікроскопі див. нарис. 6.18.

Освітлювальна частина мікроскопа складається з дзер­кала 5 та конденсора 6, який призначається для концентру­вання світлових променів. Об'єкт можна освітлювати за допомогою дзеркала та конденсора як штучним, так і природним джерелами світла.