Побудова цифрових та аналогових картографічних матеріалів

Однією з найважливіших функцій аналітичних стереофотограмметричних приладів є створення топографічних карт (планів) в цифровому та графічному поданні.

Послідовність виконання основних процесів є такою:

1. Підготовка та ввід в ПЕОМ елементів внутрішнього орієнтування та параметрів аерофотокамери.

2. Ввід в ПЕОМ каталогу координат опорних та контрольних точок.

3. Ввід в ПЕОМ масштабу та номенклатури топографічної карти; в деяких випадках вона отримується автоматично, але для цього необхідна додаткова інформація.

4. Встановлення 1-ї (поточної) стереопари в приладі.

5. Виконання вимірювальних операцій: координатних позначок (для внутрішнього орієнтування), стандартних точок (для взаємного орієнтування), опорних точок (для геодезичного орієнтування моделі).

6. Набір вихідних даних для координатографа та автоматичного орієнтування планшета.

7. Стереоскопічний збір картографічних даних з цієї стереопари (візування на контури та точки для відтворення рельєфу за допомогою горизонталей).

8. Редагування зібраних картографічних даних в межах усіх стереопар, поділ їх на листи топографічних карт з конкретною заданою (чи вичисленою) номенклатурою.

9. Нанесення опорних точок на планшет за координатами, автоматичне викреслювання рамки та нанесення координатної сітки.

10. Автоматичне викреслювання на планшеті елементів ситуації

та рельєфу.

11. Архівація цифрових картографічних даних.

Частина з вищенаведених пунктів виконується так само, як і для фототріангуляції. Тому розглянемо ті процеси, які раніше не описані.

Набір вихідних даних для координатографа та орієнтування планшета.

Оператор вводить в ПЕОМ значення масштабу плану (карти) та координати лівого нижнього кута планшета. Включається програма автоматичного орієнтування планшета. Після виконання цього процесу на екрані з'являється таблиця з похибками орієнтування в плані.

При автоматичній реєстрації даних про місцевість прийнято· крок, що дорівнює 1 мм. В натурі ця величина дорівнює 1 мм-М, де Μ - знаменник масштабу плану (карти). Залежно від "навантаженості" місцевості неправильно задана величина Μ або знизить якість формування ЦММ, або відбудеться збір непотрібних даних.

Програма стереоскопічного цифрового збору даних Програма призначена для формування даних про місцевість у вигляді послідовності точок з координатами Χ, Υ, Ζ (в заданій зовнішній "геодезичній" системі координат). Програма дає можливість виконувати кодування семантичної топографічної інформації з використанням класифікатора для масштабів 1:500 -1:5000.

При цифровому зборі можливі два режими: ручний з використанням педалі приладу, автоматичний з кроком 1 мм. Усі дані поділені на 10 класів та візуалізуються на екрані відповідним кольором:

1) населені пункти - чорний

2) промислові об'єкти - білий

3) комунікації - червоний

4) гідрографія - синій

5) елементи рельєфу - коричневий

6) рослинний покрив - яскраво-зелений

7) межі сільських угідь - зелений

8) інші елементи – яскраво голубий

9) горизонталі - коричневий

10)пікети - жовтий

Поділ на класи є умовним, і за необхідності оператор за допомогою текстового редактора може вносити необхідні зміни. Це не стосується класів 8-10, які є фіксованими.

Клас 8 (інші елементи) призначений для реєстрації точкових елементів (дерево, колодязь, світлофор, окремий камінь тощо). Клас 9 (горизонталі) призначений для реєстрації точок, що належать горизонталям. З'єднання точок на екрані зображується ламаною лінією. Клас 10 (пікети) дає змогу фіксувати пікетні точки з підписами їх відміток.

Збір даних про об'єкт (з будь-якого класу) в ручному режимі полягає в послідовному візуванні за допомогою марки по стереомоделі на точки об'єкта (наприклад, на кут будинку). Після суміщень марки з точкою оператор натискає на педаль, і відбувається запис координат ΧΥΖ у відповідний файл. Оптичне положення марки на стереомоделі дублюється положенням білого хрестика на екрані монітора.

При автоматичній реєстрації оператор наводить марку на початкову точку об'єкта, фіксує це натиском відповідної клавіші (наприклад F2), далі неперервно "веде" марку по об'єкту, а фіксація координат Χ, Υ, Ζ відбувається автоматично з кроком 1 мм. Зрозуміло, що в такий спосіб можна зобразити рельєф у вигляді горизонталей. Для цього оператор "веде" марку так, щоб вона торкалась видимої стереоскопічно моделі об'єкта.

Семантичне кодування об'єкта

Це процес присвоєння об'єкту певної топографічної класифікації відповідно до прийнятого класифікатора об'єктів. Техніка вибору чітко описується в інструкції для оператора. Наприклад, об'єкту необхідно присвоїти семантичне (смислове) значення "Розробка". Оператор на таблиці з алфавітним вибором вибирає букву "Р". Далі оператор відшукує слово "Розробка", а вже в цьому класі - необхідний йому підклас, наприклад, "Розробка торфу". Після вибору типу об'єкта автоматично з бібліотеки умовних знаків вибирається необхідний знак, яким можна позначити цей об'єкт.

Редагування цифрової інформації

Програма редагування призначена для формування змісту карти в межах планшета з підписами, умовними знаками, для внесення необхідних змін та доповнень, а також для оперативного отримання інформації про будь-який об'єкт. Графічний зміст планшета можна видати на графопобудовувач засобами AutoCAD або за допомогою іншого графіч­ного пакета.

Програма має такі функції:

- створення нової ділянки як частини планшета;

- перезаписування стереопар цього планшета в новостворену ділянку;

- формування цифрової інформації строго в межах планшета; викидається все, що не належить цьому планшету;

- графічне інтерактивне редагування графіки, семантики та тексту;

- автоматичне зведення горизонталей з різних стереопар;

- генералізація картографічної інформації при переході на дрібніший масштаб;

- видавання інформації для роботи графопобудовувача;

- формування інформації у форматі DXF з автоматичним пуском системи AutoCAD;

- усунення стереопари з будь-якої ділянки;

- усунення ділянки повністю.

Таким чином, виконання різноманітних функцій дає змогу отримувати топографічні плани та карти, зафіксувати їх у графічній або цифровій формі.