Матеріальне забезпечення академії

Першою фундаторкою академії стала племінниця князя К.-В.Острозького – Ельжбета-гальшка княжна Острозька. 9 березня 1579 р. вона підтвердила у своєму заповіті надання на академію, а також на монастир Св. Спаса та на с. Доросиню 6000 коп грошей лічби литовської. Кожна копа грошей налічувала 60 злотих. Отже, Гальшка заповідала академії 360 000 злотих.

На сеймі 25 лютого 1585 р. Стефан Баторій затвердив фундацію В.-К. Острозького на шпиталь та храм Св.Трійці, що складалась із податків з містечка Сураж та 7 навколишніх сіл Суразької волості (Сураж, Туров, Оношки, Ходаки, Перші і другі Зіньки, Тетерівка, Ізерна) в розмірі 360 золотих в рік. Ця фундація фактично призначалась для академії, хоча в грамоті ні одним словом не згадується цей навчальний заклад. Князь Острозький не назвав його з політичних міркувань. Король не затвердив би надання фундації на такий антикатолицький заклад, як академія, Тому Острозький зробив фундацію на шпиталь. А коли ця грамота була затверджена королем, видав додатковий акт для забезпечення сум потрібних для викладачів академії. Про те, що Острозькій академії було передано 7 сіл Суразької волості свідчить дещо пізніший документ – грамота внучки князя Анни-Алоїзи Ходкевич від 25 жовтня _1624 року. У грамоті сказано, що княгиня передає Острозькій латинській школі, яка знаходилася при костелі, половину фундації з сіл Суразької волості (180 золотих), зробленої В.-К. Острозьким для школи грецької та латинської. Отже, на той час фундація Суразької волості вже належала академії, яку в грамоті княгиня називає школою грецькою та латинською.

Діячів академії князь щедро обдаровував, надаючи їм маєтки та призначаючи на доходні посади. Ректорові академії Г.Д.Смотрицькому він подарував села Баклаївка та Борисівка, крім того, з 1576 р. Г.Д. Смотрицький згадується як князівський підскарбій. Іван Федоров був управителем багатого Дерманського монастиря, ним і тоді. коли переїхав до Острога і керував друкарнею. Діонісій Раллі, який приїхав з РимськоїАфанасіївської колегії від Римського папи, став архімандритом Дорогобузького монастиря, якому в грудні 1572 р. князь записав три села. Полеміст і видавець Василь Малюшицький (Суразький) був старостою Суразької волості. Визначний польський вчений, доктор філософії і медицини Ян Лотос, що приїхав до Острога з Кракова, володів в Острозі маєтком на вулиці Більмаж і селянами, подарованими князем.

К.-В. Острозький турбувався і про забезпечення учнів, оскільки в академію приймали дітей різного стану. У цьому плані зберігся цікавий документ першої чв. XVII ст., написаний вже після смерті князя: «Постанова на академію острозьку» («Postanovienie na akademie ostrogska»), у якому згадується про колишню фундацію князя на академію 1000 польських злотих та вказуються конкретні маєтності, які надавались академії (маєтність під Степанем, фільварк Більмаж під Острогом, с. Завидів під Острогом, сади Пустівські). У документі також зазначається, що на оплату вчителів щоквартально витрачувалось 50 золотих, на одяг учнів (взуття, хутра, шапки, кожухи) – 10 золотих, а на харчування – 100 золотих[6]. «На стіл готовий» давалися кури, м'ясо, риба, збіжжя, масло, сири, солонина, пшоно, просо, горох, овочі, солод до пива, тощо». Отже, в історії Острозької академії князь виступав не тільки як її засновник, будівничий та організатор, але й як головний її фундатор, що забезпечував надійний матеріальний фундамент її існування.

1. Організація навчального процесу в Острозькій академії

Всі сучасники відзначали високий рівень освіти в Острозькій академії. За взірець організації навчального процесу служили західноєвропейські протестантські і католицькі академії. Очевидно, безпосереднім прикладом могла були відома школа у сілезькому місті Бжег, заснована у 1564 р. князем Єжи Пястом II, з яким князь К.-В. Острозький товаришував і листувався.

Дослідження організації навчання в Острозькій академії значно утруднюється тим, що не збереглося ні програм навчання, ні яких інших документів (списків викладачів, конспектів лекцій студентів), пов’язаних з діяльністю академії. як навчального закладу. Структура Острозької академії з великою долею вірогідності була подібна до структури Києво-Могилянської академії. Очевидно. в ній могло бути 8 класів: 1-й підготовчий. 2-й. 3-й, 4-й – граматичні, 5-й клас поетики, 6-й риторики, 7-й філософії та 8-й богослов’я[7].

У 1-му підготовчому класі дітей вчили читати, писати та рахувати.

У 2-му класі, що мав назву «інфіма» опановували початки церковнослов’янської, грецької та латинської мови, перекладали неважкі тексти. Навчання починалося з елементарного оволодіння грамотою церковно-слов’янської та грецької мови. Про це свідчать «Буквар» та «Читанка», надруковані І.Федоровим в 1578 році. На початку вивчали слов’янські та грецькі літери, далі вчилися читати слова і молитви. Якщо в «Букварі» молитви були надруковані однією церковнослов’янською мовою, то у «Читанці» ті самі молитви були надруковані двома паралельними шпальтами – зліва грецькою, а справа – слов’янською мовами. Викладання церковнослов’янської мови ускладнювалось тим, що на той час не існувало жодного підручника для її вивчення. Отже, вчителями академії на основі трактату «О осьми частЂх слова» був створений перший посібник «Кграматики словенська языка»,яка була видана уВільно в 1586 році.

У 3-му класі – «граматика», опановували основи граматики, читали античних авторів.

У 4-му класі – «синтаксема»опановували синтаксис, тобто могли вже читати, писати і говорити по-грецькі і на латинській мові, опановували великі тексти, читали трагедії Еврипіда, Софокла, поеми Гомера, промови Демосфена, Цицерона. До нинішнього часу в острозькому Музеї книги зберігаються Трагедії Еврипіда та Промови Цицерона, які походять з бібліотеки академії.

Особливу увагу приділяли вивченню грецької мови., У академії працювали грецькі вчені Євстафій Натанієль, Мосхопулос, Діонісій Раллі Палеолог, Никифор Кантакузин, Кирило Лукаріс. Знання грецької мови було першим кроком до розуміння і засвоєння праць отців Східної церкви. Для удосконалення знань «греки» найбільш здібних вихованців академії посилали вчитися за кошти князя за кордон. Наприклад, Іов Княгиницький поглиблював свої знання з мови та богослов’я на Афоні, де прожив 13 років, «навиче тамо извЂстно языка єллинского». Учень академії – ієромонах Кипріан – степендіат К.-В.Острозького після закінчення академії вчився у Венеціанському та Падуанському університетах. і повернувшись на батьківщину, став одним з найбільш плідних перекладачів, що виконував великі за обсягом і складні переклади богословських творів.

У Острозькій школі ретельно вивчалася й латинська мова, яка відкривала шлях для подальшої освіти в університетах західної Європи.. Своєрідною пам'яткою культивування в Острозі латинської мови може бути рукописний вірш-панегірик засновнику академії К.-В. Острозькому, написаний на форзаці Греко-латинського словника Калепіна (Базель, 1562р.), що походить з бібліотеки академії і зберігається нині у острозькому Музеї книги.

Паралельне вивчення в Острозькій академії граматики трьох мов – грецької, латинської та церковнослов’янської стало нововведенням, яке невдовзі тріумфально увійшло в практику східнослов’янської шкільної освіти.

Вивчалася також польська мова, яка була на той час державною та дуже поширеною в Україні. У деяких джерелах є згадки, що у вищих класах академії, принаймні у період її розквіту, вивчалася також давньоєврейська мова. Знання трьох сакральних мов (давньоєврейської, давньогрецької та латинської) вважалося ознакою вищої освіти у гуманістів доби Відродження.

Одночасно з мовами в граматичних класах академії вивчали арифметику, геометрію, нотний спів та катехізис. Як сам факт, так і процес викладання арифметики засвідчує зошит учня академії, що зберігається у Інституті історії Росії в Петербурзі. У ньому польською мовою написані математичні задачі, кі в основному стосуються торгівлі. Математику, а також астрономію в академії міг викладати визначний польський вчений – доктор філософії та медицини Краківського університету, «славний математик і астроном» Ян Лятос, про якого згадує у своїй «Палінодії» (1621-1622) Захарія Копистенський.

Велику увагу в академії приділяли вивченню церковної музики. Учні складали ядро церковного хору кафедрального Богоявленського собору. Вони виконували молитви «Острозьким наспівом», що виник тоді у острозьких церквах і поєднував у собі досягнення церковної музики греко-візантійського та західноєвропейського ареалу.

У 5–му класі «поетика» дітей вчили віршувати. В Острозькому осередку культивувалося поетичне мистецтво. Про це свідчить поетичний календар «Хронологія» Андрія Римші, вірші в острозьких стародруках пера Г.Д. Смотрицького та Д.Наливайка, створена при дворі К.-В.Острозького латиномовна поема Симона Пекаліда «Про Острозьку війну…» (1600) та грекомовна Поема про воєводу Міхая Хороброго, написана 15 грудня 1607 р. Георгієм Паламідом, а також збірка «Торжество, вірші друку Острозького», про яку є згадки в літературі[8].

У 6-му класі «риторика» вивчали мистецтво красномовства. Посібником з риторики для учнів академії могла бути вищезгадана книга «Промови Цицерона», зберігається в острозькому Музеї книги. Відомий давньоримський філософ був ідеальним зразком ритора для інтелектуалів доби Відродження. У зошиті учня академії, що зберігається в Інституті історії Росії в Петербурзі, крім математичних задач польською мовою написані вправи з риторики, зокрема, промова на честь Януша Острозького.

У 7-му класі академії вивчалась філософія, якщо не в повному обсязі, то принаймні її початкові ступені – діалектика і логіка. До «Кграматики словенська языка…», підготовленої острозькими книжниками і виданої у Вільно в 1585 р., було включено слов'янський переклад частини «Діалектики» Й. Спангенберга, де було викладено ряд положень формальної логіки. Це дає підставу стверджувати, що в Острозі був створений перший на Русі друкований підручник не тільки граматики, а й логіки. Про викладання філософії в Острозі стверджує київський літописець 20-х років XVII ст. Кирило Іванович. За його словами, К-В.Острозький «насЂял рускую землю книгами святими вЂрЂ православнои: мелъ и друкарню у ОстрозЂ, и школы философскія языком греческим и латинским и словенским»[9]. Про викладання філософії в Острозі згадує і автор «Навітів» (60-ті рр.. XVII ст.): «Школ і в них високих наук, філософії ново фундувати православним по міста боронять кріпко ляхи, а давние розоряютъ і іскоренили яко в Острозі і у Вільні і розно»[10].

Можна припустити, що у 8-му класіакадемії викладали богослів’я.

Як вже зазначалось вище, питання, чи була Острозька школа к. ХУІ – поч. ХУІІ ст. дійсно вищою школою, зводиться до того, чи вивчалася тут вища наука того часу – богослов'я. У джерелах XVI–XVII ст. немає прямих вказівок про те, що в академії викладався цей предмет, проте є чимало натяків, які можуть свідчити про викладання богослов’я в академії. Учень Острозької школи Мелетій Смотрицький у своєму творі «Параінезис» (Умовляння) (1629) згадує про чотирьох відомих богословів: Стефана Зизанія, Філалета, Теофіла Ортолога та Клірика Острозького, що «ці 4 богослови були для руських ніби якимось божественними оракулами». Троє з них були діячами Острозької академії. Це Теофіл Ортолог (сам Мелетій Смотрицький), Філалет (Мартин Броневський) та Клірик Острозький. Причому, Клірик Острозький, ще будучи «учнем Академії Острозкоє» написав свої найвидатніші полемічні твори «Отписъ на листъ…Ипатія Володимерскаго і Берестейскаго епископа…» («писан у Острогу в школе кгрецкой Острожской») (1598) та відповідь «На другий лист Ипатія єпископа до… княжати Константина…» (1599). Очевидно, що вихованці академії не могли б успішно полемізувати з католиками та протестантами з богословських питань, якби не вивчали богослов'я.

Основою курсу богослывєя було вивчення книг Святого Письма: Старого ы Нового Завіту та творів визначних богословів: Іоанна Златоуста, Василія великого та ін. В основу своїх курсів з богослов’я, читаних у Кембріджі, Еразм Роттердамський, поклав поряд з творами отців Церкви, саме Новий Завіт, який він видав грецькою мовою[11]. Видання Нового Завіту, Біблії та творів отців Церкви було головною метою діяльності острозьких книжників. Сумісними зусиллями друкаря І.Федорова та острозьких науковців були видані перша в Україні «Книга Новаго завћта…» та перший алфавітно-предметний покажчик до неї, складений вчителем Тимофієм Михайловичем – «Книжка събраніе вещей нужнћйших…» (1580), перший церковний поетичний календар, відомий у сучасній науковій літературі під назвою «Хронологія Андрія Римші» (1581), і, нарешті, перша в світовому друкарстві повна православна Біблія (1581). Отже учні академії могли читати й вивчати оригінальні Старозавітні та Новозавітні біблійні тексти та духовну спадщину отців Церкви. У 1594–1595 рр. в Острозі вперше в Україні були підготовлені фундаментальні видання праць візантійських богословів: Книга «О постничестві» Св. Василія Великого (1594) та «Маргарита» Св. Іоанна Златоуста (1595). Твори Іоанна Златоуста були особливо популярними в академії і, очевидно, часто використовувались викладачами на лекціях з богослов’я, про що свідчать «Лекциі словенскіє Златоустого от бесед Євангельских от ієрея Налівайка выбраныє» (перед 1627р.).

За словами С. Пекаліда, у академії була велика бібліотека «достойний плід спільної праці», у якій студенти могли знайомитися з творами вітчизняних богословів XVI ст., наприклад, з «Посланнями» Максима Грека, або працею «Василя священника Никольского з Дольней Русі» – «О ісхожденіі Духа Святого» (1511).

У ост. чв. XVI – на початку XVII ст. в Острозі побачила світ ціла низка найважливіших церковних книг, творів отців Церкви, православних філософів і богословів, видання яких, перекладання їх з грецької мови було б неможливим без знання богослов’я. Це дає підстави аргументовано припустити, що в Острозькій академії вивчалися предмети не тільки середньої освіти: «7 вільних мистецтв» – тривіум (граматика. риторика, діалектика) і квадривіум (арифметика, геометрія, астрономія, музика), але й філософія та вища наука – богослов’я, і вона по праву вважається першою школою вищого типу східнослов’янських народів.