Охорона праці як необхідний елемент системного підходу при розробці і проектуванні технологічних процесів та технологій

Сучасні харчові технології можна розглядати як складні технічні системи (СТС), тому що вони відповідають основним ознакам СТС, а саме:

- багатомірністю системи (велика кількість елементів);

- розгалуженістю структури;

- великою кількістю взаємозв’язків між елементами системи;

- різноманіттю природи елементів системи (люди, автомати, машини, агрегати, процеси тощо);

- відносною автономністю елементів (здатність елементів виконувати автономно своє коло задач);

- слабкою передбачуваністю поводження (поведінка системи в теперішній час не дозволяє точно передбачити її поводження у наступний момент чи інтервал часу);

- цілеспрямованістю (здатність обирати поведінку, яка приводить до досягнення поставленої мети).

Основним методом вивчення СТС в сучасних методах дослідження є системний підхід.

Принцип системності передбачає розгляд об’єкта чи процесу як єдине ціле складових його елементів, що дозволяє виявити його нові властивості.

Принципи системного підходу:ієрархічність, інтеграція і формалізація.

Ієрархічністьвипливаєз ієрархічної упорядкованості системи і передбачає трипідрівневий рівень дослідження:

- власний рівень (дослідження самої системи);

- вищестоящий рівень (надсистеми, тобто більш високого порядку);

- нижчестоящий рівень ( дослідження системи у співвідношенні зі складовими її елементами).

Інтеграція – вивчення інтегративних властивостей(властивостей емержентності).

Формалізація – дослідження системи шляхом формального опису системи, наприклад, мовою математики. В цьому випадку використовують математичне моделювання.

Моделювання – дослідження не реальної системи, а її моделі.

Використання моделі дозволяє:

- значно скоротити матеріальні і інтелектуальні збитки при дослідженні системи;

- значно простіше установити деякі властивості системи;

- оперативно вирішувати питання дослідження складної системи.

Принцип моделювання дозволяє безпосередньо перейти до розробки технічної системи виробничого призначення. Етапи розвитку ТС від моделі до натурної, промислової системи наведені на рис. 3.1.

Рис. 3.1 – Етапи розробки технічних систем.

Об’єктивний розвиток науки і необхідність підвищення ефективності функціонування сучасних виробництв сприяє розвитку і удосконаленню ТС. Ці процеси, як правило, спрямовані на підвищення критеріїв функціонування системи за рахунок підвищення показників роботи елементів системи. Однак практика розвитку ТС свідчить про те, що одночасне підвищення всіх показників і критеріїв неможливе. Тому принцип прогресивного розвитку для кожного нового покоління технічних систем полягає в поліпшенні одних і, по можливості,

не погіршення інших критеріїв.

Систематика розвитку СТС за Богомоловим О.В. і Краснобаєвим В.В. наведена на рис. 3.2.

Рис. 3.2 – Систематика критеріїв розвитку технічних систем.

Аналіз систематики вказує на чотири основних критерії розвитку, які в свою чергу підрозділяються на складові критерії. Так критерій "Безпека" є складовою частиною антропологічного критерію. Однак законодавство про охорону праці, як було вказано у попередній лекції, вимагає, а практика експлуатації СТС підтверджує паритетність розвитку заходів і засобів з охорони праці по відношенню до нових, особливо революційних рішень в галузі техніки і технології. Ці підстави вказують на те, що критерій "Безпека" повинен мати інше положення у систематиці критеріїв.