Процеси. Комунікація як процес

Комунікацію слід розглядати й як сторону будь-якої спільної діяльності, й як особливу діяльність, тобто – процес.

Процес – це тривала у часі цілеспрямована діяльність, яка описується послідовними етапами (кроками, стадіями, фазами). Основна властивість процесу: порушення послідовності складників часто не приводить до мети.Отже, складники процесу описуються дієсловами (або віддієслівними іменниками) і називаються: "етапи", "стадії", "кроки" або "фази".

Рис. 1.2. Система комунікації із чотирьох елементів

Які ж етапи необхідні в процесі комунікації, щоб її мету було досягнуто? Елементи– "учасники" комунікації – вже відомі, слід тільки зв'язати (описати) їх діями. Інформація звідкись береться? Передати її треба? А прийняти? Які "учасники" в цьому зайняті? Так, відправник, канал зв'язку та одержувач. А якщо спілкування виду "опосередковане" і цим "посередником", каналом передавання звичайної словесної інформації виявилася станція Морзе? Чи достатньо буде згаданих дій, щоб мету – розуміння – було досягнуто? Ні, звичайно. Тому для опису процесу людських комунікацій у найзагальнішому вигляді слід додати етапи перетворення інформації відповідно до використовуваного каналу.

Тоді повний перелік етапів процесу комунікації такий:

1. Зародження ідеї (поява у передавача повідомлення, інформації)

2. Вибір каналу зв'язку (для передавання повідомлення)

3. Кодування повідомлення (за вимогами каналу)

4. Передавання закодованого повідомлення по каналу

5. Декодування повідомлення одержувачем, тобто прийом.

Оскільки процес – це послідовність дій, то його складники нумеруються з урахуванням цієї послідовності, і перелічуються у вигляді порядкових числівників "Перший (етап, крок)", "другий ….", "третій … ". А щоб наочніше показати цю основну властивість процесу і відмінність процесу від системи, доцільно процес теж подати у вигляді схеми (рис. 1.3).