Фрикційні зчеплення

За кількістю ведених дисків механізми зчеплення поділяють на однодискові, дводискові і багатодискові. За конструкцією пристроїв, що забезпечують тертя між ведучими та веденими елементами, зчеплення поділяють на багатопружинні і однопружинні, а також відцентрові й електромагнітні.

За конструкцією привода керування зчеплення можуть біти з механічним, гідравлічним, пневматичним, електричним або комбінованим приводом. Для полегшення керування зчепленням застосовують механічні, пневматичні або вакуумні підсилювачі.

Схема фрикційного однодискового зчеплення з периферійними пружинами і механічним приводом керування наведена на рис. 5.12. До ведучої частини зчеплення (тієї, що передає крутний момент) належать маховик 3 двигуна, кожух 1 і натискний диск 2. До веденої частини (тієї, що сприймає крутний момент) належить ведений диск 4 з фрикційними накладками, розташований на первинному валу коробки передач.

Натискний диск 2 за допомогою пристрою 5 рухомо з'єднаний з кожухом 1. Це забезпечує передачу частини крутного моменту двигуна від кожуха до натискного диска і в той же час допомагає натискному диску пересуватися в осьовому напрямку при вмиканні і вимиканні зчеплення.

Тертя між ведучою та веденою частинами зчеплення забезпечується силовим пристроєм - пружинами 6, рівномірно розташованими по периферії натискного диска.

Механізм керування зчепленням забезпечує його вмикання і вимикання. Він складається з декількох (найчастіше трьох) важелів 7, шарнірно закріплених на кожусі 1 зчеплення. Зовнішні кінці важелів шарнірно з'єднані з натискним диском 2. Середні опори важелів шарнірно закріплені на стійках кожуха. При вимиканні зчеплення обертання одночасно всіх важелів відносно середніх опор примушує натискний диск 2 відійти від веденого диска 4, додатково стиснувши при цьому пружини 6.

Оскільки важелі обертаються разом із кожухом, то під час вимикання зчеплення для натискання на їх внутрішні кінці необхідна муфта з торцевим (упорним) підшипником 8, який називають звичайно витискним. Муфта переміщується за допомогою вилки 9, яка через проміжні деталі 12 механічного приводу керування зв'язана з педаллю 10 водія. При натисканні на педаль важелі 7 привода керування повертаються відносно середніх точок і, долаючи зусилля пружин 6 силового пристрою, відводять натискний диск 2 від веденого 4. Між торцевими поверхнями дисків створюється зазор, у свою чергу ведений диск 4 відходить від маховика 3 і зчеплення у такий спосіб вимикається.

При увімкненні зчеплення водій поступово відпускає педаль 10, робочі поверхні дисків зчеплення знову стискаються, і між ними якийсь час відбувається буксування, яке супроводжується виділенням значної кількості тепла. При цьому кутова швидкість веденого диска поступово збільшується, а кутова швидкість двигуна дещо зменшується. Щоб уникнути перевантаження і навіть зупинки двигуна під час вмикання зчеплення, педаль керування необхідно відпускати плавно, одночасно за допомогою педалі керування двигуном (педалі газа) збільшуючи подачу палива.

Занадто повільне відпускання педалі керування зчепленням хоча і забезпечує дуже плавне рушання автомобіля з місця, але призводить до тривалого буксування і перегріву деталей зчеплення. При занадто швидкому відпусканні педалі інерційний момент опору трансмісії виявляється дуже великим, що викликає перевантаження деталей трансмісії і навіть може викликати зупинку двигуна. Оптимальний режим вмикання зчеплення і розгону автомобіля може бути досягнутий за допомогою автоматичної системи керування.

Однодискові фрикційні зчепленнянайбільш поширені на сучасних автомобілях. Типова конструкція такого зчеплення з периферійним розташуванням пружин показана на рис. 5.13. До його ведучих елементів належать маховик 1, кожух 3 і натискний диск 2. Сталевий штампований кожух приєднаний до маховика двигуна за допомогою болтів. Чавунний натискний диск 2 з'єднаний з кожухом чотирма пружинними пластинами 4, що передають окружне зусилля з кожуха на натискний диск 2, забезпечуючи в той же час його осьове переміщення.

Між кожухом і натискним диском встановлені пружини 5 силового пристрою. Кожна пружина фіксується виступами, зробленими на натискному диску і кожусі. Між пружинами і натискним диском розміщені теплоізоляційні шайби. Чотири важелі 9 механізму керування зчепленням за допомогою осей з голчастими підшипниками