Характеристика запам’ятання

<10 11 121314 15 16 >

Запам’ятання – мнемічна дія, в процесі якої відбувається закріплення нової інформації шляхом її поєднання з тією, яка вже є в індивідуальному досвіді

Психологічна природа запам’ятання пояснюється наступними механізмами.

1.Біохімічні зміни в корі головного мозку при її збудженні. Такі зміни відбуваються в два етапи:

1) безпосередньо після одноразового впливу подразника здійснюється короткочасна обернена хімічна реакція, яка триває до 20 секунд; довше цього часу інформація не зберігається, якщо не було повторного подразнення;

2) після повторної дії подразника здійснюється необернена хімічна реакція, яка призводить до утворення нових білкових речовин (протеїнів), в наслідок чого інформація зберігається на необмежено тривалий час.

2.Асоціація – встановлення певного зв’язку між окремими психічними явищами (процесами, образами, уявленнями, переживаннями), а також між ними та предметами і явищами оточуючої дійсності. Механізм виникнення асоціацій має умовно-рефлекторний характер: відбувається встановлення зв’язку між суб’єктивними та об’єктивними явищами, який позитивно підкріплюється досягненням мети. Як тільки зв’язок співпадає із задоволенням внаслідок досягнення мети і реалізації потреби, він залишається і закріплюється на рівні умовного рефлексу.

Види асоціацій:

ü за суміжністю (у часі або просторі);

ü за подібністю;

ü за контрастом.

3.Запам’ятання має вибірковий характер, тобто у пам’яті людини закріплюється далеко не все, що впливає на її органи чуття. Вибір інформації, яку буде збережено визначається потребами, мотивами, цілями людини.

4.Запам’ятання є закономірним продуктом дії суб’єкта з об’єктом, тобто людина краще запам’ятовує ту інформацію, з якою вона працює (використовує у своїй діяльності, переробляє, аналізує тощо), оскільки при цьому закріплюється не тільки матеріал, але й власні дії з цим матеріалом.

5.Запам’ятання відбувається за законом «краю» (Г.Еббінгауз), тобто з потоку інформації краще запам’ятовуються її крайні масиви – початок і кінець.

6.Запам’ятовуються краще ті дії, які не були доведені до завершення, та пов’язаний з ними матеріал (ефект незакінченої дії (Б.В.Зейгарнік)). Це пояснюється тим, що в процесі виконання дії інформація, що використовується, регулюється оперативною пам’яттю. Її особливість така, що ця інформація вважається необхідною лише до моменту досягнення мети. Якщо дію перервано, тобто мету не досягнуто, то ця інформація вважається ще актуальною, тому зберігається на рівні оперативної пам’яті.

7.Процес довільного логічного запам’ятання визначається наявністю спеціальних мнемічних дій:

ü Усвідомлення мети запам’ятання.

ü Розуміння смислу матеріалу, що запам’ятовується.

ü Аналіз матеріалу.

ü Виділення в матеріалі найбільш суттєвих положень.

ü Узагальнення цих положень.

ü Запам’ятання цього узагальнення.

Види запам’ятання

Відповідно до зазначених закономірностей і переважного функціонування того чи іншого виду пам’яті виділяють наступні види запам’ятання.

1. За характером цілей.
Мимовільне	Визначається відсутністю цілі і характером подразника (новий вибірковий, контрастний)
Довільне	Визначається наявністю цілі, необхідністю інформації та вольовими зусиллями щодо організації запам’ятання
2. За мірою осмислення інформації
Механічне	Запам’ятання матеріалу, смисл якого суб’єктом не усвідомлюється («зазубрювання»).
Асоціативне	Запам’ятання матеріалу за допомогою встановлення асоціативних зв’язків (пов’язування його з певним матеріалом, який для суб’єкта має особистісний смисл).
Логічне (смислове)	Запам’ятання матеріалу не буквально, дослівно, а через виділення його суттєвого смислу (логіки).
3. За змістом матеріалу
Рухове	Запам’ятання різних рухів та систем рухів. Забезпечує формування практичних і трудових навичок, а також навичок ходи, письма тощо.
Емоційне	Запам’ятання почуттів та емоційних станів. Емоції та почуття, що пережиті людиною і збережені у пам’яті, виступають або як спонукання до певної дії, або як такі, що утримують від дій, що у минулому призвели до негативних переживань.
Образне	Запам’ятання образів, що виникають в результаті сприймання: ü Зорове запам’ятання ü Слухове запам’ятання ü Дотикове запам’ятання ü Нюхове запам’ятання ü Смакове запам’ятання
Абстрактно-логічне	Запам’ятання думок, що відображають смисл і логіку ситуацій, подій, явищ, повідомлень, текстів, причому ці смисл і логіка виражені словом.