Теоретичні положення до теми заняття


Швидкість руху води в річках – це шлях, який вона проходить за певний відрізок часу (м/с). Вимірюється швидкість руху води з метою визначення її витрат, а також для цілей водогосподарського використання водотоків (лісосплав, зрошення, судноплавства, водопостачання та ін.).

Рух води в річках відбувається нерівномірно і швидкості її в різних точках живого перерізу неоднакові. Величина і напрям швидкостей течії залежить від ряду факторів, а саме: зміни глибині по довжині і ширині водотоку, ступеня шорсткості дна і берегів, наявності або відсутності водяної рослинності, льодового покриву і інші.

В процесі гідрометричних вимірювань вимірюється, як правило, місцева швидкість в точках потоку. Час вимірювання її складає не менше 60…10с і більше.

Незважаючи на різноманітність і складний характер течії води в потоці, спостерігаються деякі загальні закономірності у розподілі швидкості по глибині і ширині річки. Про розподіл швидкостей по глибині можна судити на основі графіка розподілу швидкостей на вертикалі, який називається епюрою швидкостей, або годографом. Для побудови цього графіка на вертикальній осі відкладають значення глибини, а на горизонтальній — значення швидкостей, які з'єднують плавною кривою. При відкритому руслі найбільша швидкість спостерігається біля поверхні води (рис.1, а), середня - приблизно на 0,6 глибини від поверхні і найменша - біля дна. При наявності льодового покриву максимальна швидкість спостерігається нижче (від поверхні води приблизно па 0,3—0,4 глибини вертикалі) (рис.1, в1), а якщо крім льоду є- ще й шуга - на 0,6—0,7 глибини вертикалі і більше (рис.1, в2).

На форму епюри швидкостей також впливають рельєф дна, водяна рослинність, вітер та інші фактори.

 
 

 


Рис.1. Епюри швидкостей течії: а) на вертикалі; б) на вертикалі біля перешкоди; в) на вертикалі при льодовому покриві (1) і при шузі (2); г) на вертикалі від плеса до перекату; д) поверхневих швидкостей по ширині річки

 

Розподіл швидкостей по ширині річки характеризується збільшенням

їхніх значень від берегів до середини потоку. Розподіл швидкостей по живому перерізу може бути наочно представлений шляхом побудови ліній однакових швидкостей = ізотах (рис.2). Ізотахи проводять по значеннях швидкостей, заміряних у різних точках по глибині вертикалей. При відкритому руслі швидкості зростають від дна до поверхні води, і ізотахи мають вигляд плавних незамкнутих кривих (рис.2, а). При наявності льодового покриву найбільша швидкість перемішується від нижньої поверхні льоду в глиб потоку, і частина ізотах має вигляд замкнутих кривих (рис. 2, б).

 
 


       
   
б
 
а
 

 


Рис.2. Ізотахи в руслі без льоду (а) і з льодом (б)



Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1149;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.008 сек.