Способи використання інформації платіжного балансу
По-перше, за допомогою записів результатів обміну між країнами легше зробити висновок про стабільність системи плаваючих курсів, оскільки платіжний баланс допомагає виявити акумулювання валют у руках тих людей, які більше зацікавлені в цьому (резиденти) і тих, які намагаються позбутися цих валют (нерезиденти).
По-друге, платіжний баланс незамінний і в умовах фіксованих валютних курсів, оскільки допомагає визначити розміри нагромадження даної валюти в руках іноземців і дає змогу вирішити питання про доцільність підтримування фіксованого курсу валюти, якщо їй загрожує криза.
По-третє, рахунки платіжного балансу надають інформацію про накопичення заборгованості, виплату процентів і платежів з основної суми боргу і можливості країни заробити валюту для майбутніх платежів. Ця інформація необхідна для того, щоб зрозуміти, наскільки країні-боржнику стало важче (або дорожче) погасити борги іноземним кредиторам.
Таблиця 1
СТРУКТУРА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ
Кредит | Дебет |
1. Рахунок поточних операцій | |
Експорт товарів | Імпорт товарів |
— Сальдо балансу зовнішньої торгівлі товарами | |
Експорт послуг | Імпорт послуг |
Доходи від інвестицій за кордоном | Перекази прибутків від іноземних інвестицій за кордон |
Поточні трансферти за кордон | Поточні трансферти з-за кордону |
— Сальдо балансу поточних операцій | |
2. Рахунок капіталу (операцій з капіталом та фінансовими інструментами) | |
Інвестиції з-за кордону | Інвестиції за кордон |
Отримані довготермінові й короткотермінові кредити | Надані довготермінові й короткотермінові кредити |
Позики в іноземних урядів | Збільшення офіційних резервів |
Результат (загальний кредит), включаючи пропуски та помилки, статистичне розходження | Результат (загальний дебет), включаючи пропуски та помилки, статистичне розходження |
Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту.
Економічний зміст активу чи дефіциту торговельного балансу щодо конкретної країни залежить від її положення в світовому господарстві, характеру її зв'язків із партнерами та загальної економічної політики.
Баланс послуг та некомерційних платежів включає платежі та надходження за транспортні перевезення, страхування, елект- ронний та інші види зв'язку, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, експортні послуги, утримання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передачу інформації, культурні та наукові обміни, різні комісійні збори, рекламу, організацію виставок, ярмарків, торгівлю ліцензіями, лізингові операції тощо;
За прийнятими у світовій статистиці правилами у розділ «Послуги» входять, як не дивно, виплати прибутків від інвестицій за кордоном та процентів за міжнародними кредитами, хоча за економічним змістом вони звичайно ближчі до руху капіталу;
За методикою МВФ показують односторонні перекази:
державні операції— субсидії іншим країнам по лінії економічної допомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації;
приватні перекази — перекази іноземних робітників, фахівців, родичів на батьківщину.
Три перелічені вище групи операцій — послуги, надходження від інвестицій, односторонні перекази — називають невидимими операціями на противагу експорту та імпорту реальних цінностей (товарів).
Баланс руху капіталів і кредитів — виражає співвідношення вивозу та ввозу державних і приватних капіталів, наданих і одержаних міжнародних кредитів.
За економічним змістом ці операції поділяються на дві категорії:
♦ міжнародний рух підприємницького капіталу;
♦ міжнародний рух позикового капіталу.
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1182;