Визначення потреб у фінансуванні

Для визначення потреб у фінансуванні слід здійснити поперед­ній розрахунок проекту, в результаті якого визначається ефективність проекту без урахування вартості капіталу, а також обсяг грошових коштів, необхідних та достатніх для покриття дефіциту капіталу в кожний розрахунковий період часу з кроком в один місяць.

Розробка стратегії фінансування підприємства

Після визначення потреби в фінансуванні розробляється план фінансування. Користувач має можливість описати два способи фінансування:

— за допомогою залучення акціонерного капіталу;

— шляхом залучення позичених грошових коштів.

Під час розробки стратегії фінансування проекту користувач має змогу промоделювати обсяг та періодичність дивідендів, що виплачуються, а також стратегію використання вільних грошових коштів (наприклад, розміщення грошових коштів на депозит у комерційному банку чи придбання акцій сторонніх підприємств).

Аналіз ефективності проекту

У процесі розрахунків Project Expert автоматично генерує стандартні звітні бухгалтерські документи:

— звіт про прибутки та збитки;

— бухгалтерський баланс;

— звіти про рух грошових коштів;

— звіт про використання прибутку.

На основі даних звітних бухгалтерських документів розраховуються основні показники ефективності та фінансові коефіцієнти. Користувач може розробити кілька варіантів проектів відповідно до різних сценаріїв їх реалізації. Після визначення найімо­вірнішого сценарію проекту його беруть за базовий. На основі базового варіанта проекту здійснюється аналіз чутливості й визначаються критичні значення найважливіших чинників, що впливають на фінансовий результат проекту.

Формування звіту

Після завершення аналізу проекту формуються звіти. В Pro­ject Expert передбачений спеціальний генератор звіту, що забезпечує компонування та редагування звіту за бажанням користувача. У звіт можуть бути вбудовані не тільки стандартні графіки та таблиці, а й таблиці та графіки, побудовані користувачем за допомогою спеціального редактора. Крім цього, користувач має можливість вбудовувати у звіт коментарі у вигляді тексту.

У кінці 1999 р. було випущено нову версію продукту — Project Expert 6.1. До числа основних новацій, характерних для цієї версії, слід віднести:

— можливість використання як валюти для розрахунків euro;

— можливість реалізації зв’язку через INTERNET (генерація звітів у НTML-форматі);

— можливість задавати витрати не лише у формі конкретних сум, а й за допомогою формул;

— можливість аналізу проектів за методом Monte Carlo;

— можливість аналізу беззбитковості;

— можливість тривимірного подання різноманітних графіків;

— можливість проведення аналізу чутливості проектів (What-If-аналізу).

6.6. Програмні продукти для стратегічної
оцінки бізнесу на підприємствах

6.6.1. Продукт ФАРОС

Навігація в бізнесі — це інформація про те, як уникнути негативних тенденцій у розвитку підприємства і визначити економічні можливості.

Такого роду інформація повинна давати відповіді на запитання:

— чи заробляє підприємство досить грошей, щоб окупати свої витрати;

— чи є позитивним рух готівки;

— як розвивається виробництво;

— яка продукція приносить найбільшу додану вартість;

— які продажі формують найбільший прибуток;

— якою є потенційна конкурентоспроможність фірми;

— яким є рівень витрат на виробництво, прибуток за поточний період порівняно з тим самим періодом за минулий рік.

Швидко отримати відповідь на ці запитання допоможе програмний продукт ФАРОС.

ФАРОС — це програма для менеджерів, яка допомагає перетворювати фінансові дані фірми в цілісний набір індикаторів для оцінки ефективності виробництва або бізнесу. Основним інструментом програми є набір із шести основних індикаторів, що легко інтерпретуються (рис. 6.7).

Рис. 6.7. Перелік основних індикаторів продукту ФАРОС

Це такі індикатори: витрати, ефективність, якість, конкурентоспроможність, віддача від продукції, віддача від клієнтів. Користувач може завжди оцінити картину діяльності виробництва одним поглядом, побачивши маяки ФАРОСа, що горять зеленим вогнем («усе в порядку»), жовтим («можуть виникнути деякі проблеми») або червоним (один або декілька аспектів роботи підприємства проблематичні).

Розгляньмо детальніше зазначені індикатори.

Витрати

Під час аналізу витрат визначається та діяльність, що збільшує витрати на виробництво без збільшення прибутку. Типовим складовим зростання витрат є, наприклад, зміни й ускладнення в дизайні продукції, що не можуть бути скомпенсовані більш високою продажною ціною. Достатньо стандартизоване виробництво великих обсягів продукції, звичайно, не має таких витрат. Однак за великих обсягів виробництва часто виникає потреба у випуску різних варіацій або модифікацій продукції одного типу, що забезпечує більше замовлень і закупівель і веде до додаткових витрат. Інакше кажучи, чим більше додаткових операцій, тим вищі витрати.

Сьогодні, коли в стратегіях економічного розвитку особливого значення набуває швидкість реакції на потреби і вимоги покупців, фірми повинні брати до уваги можливості значного зростання складових витрат.

Рис. 6.8. Введення даних по витратах у ФАРОСі

Введення даних по витратах — це перший крок роботи з ФАРОСом (рис. 6.8). Спочатку вводяться планові показники, потім — за результатами діяльності — фактичні. Важливо зауважити, що весь процес контролю показників у програмі здійснюється через порівняння із загальним планом виробництва.

2) Ефективністьє індикатором спроможності підприємства одержувати прибуток у виробничій діяльності і має пряме відношення до досягнення поставлених цілей, тобто до реалізації стратегій розвитку підприємства. Ефективність зазвичай характеризують такі показники, як використання робочого часу (запланованого й фактичного), визначення витрат на одиницю продукції (заплановані і фактичні), скарги покупців і повернення продукції, задоволення покупців тощо. Таким чином, основною функцією виміру ефективності виробництва є порівняння її запланованих і фактичних показників. Це означає, що планування ефективності виробництва має фундаментальне значення для економічного середовища.

Якість

Продукція підприємства може бути не прийнята споживачем із багатьох причин.

З погляду вимог до якості, усі дефекти повинні сприйматися однаково незалежно від того, чи незначним є цей дефект, чи це дефект, що призводить до заміни товару в цілому. Основною метою будь-якого підприємства повинен бути нульовий рівень дефектів, і менеджерам треба активно боротися за досягнення цієї мети. Якість виробництва, таким чином, є дійовою сферою для планування і програми заохочення виробничого персоналу до постійного поліпшення значення цього індикатора. Його розмір являє собою відношення числа забракованої продукції до загальної кількості продукції, виготовленої протягом того ж часу.