Щити і кряжі молодих платформ в областях слабкої активізації

Щити і кряжі молодих платформ в областях слабкої активізації представляють собою виходи на поверхню складчастих палеозойських або, частково, докембрійських комплексів фундаменту. Для них характерними є помірний метаморфізм порід, їх інтенсивна дислокація, присутність широкої гами осадових, вулканогенних і інтрузивних порід, помірна розчленованість рельєфу. Поєднання цих факторів обумовлює високу геологічну інформативність КЗ усіх рівнів генералізації.

На КЗ континентального рівня генералізації за тоном і рисунком зображення виділяються окремі складчасті системи, мікроплити, наложені улоговини, а в деяких випадках антиклинорії, окремі складчасті зони і геологічні тіла. Лінійні структури, зазвичай, легко зіставляються з крупними глибинними розломами, що обмежують головні структурні елементи. Іноді у вигляді вузьких смугових темних аномалій виділяються офіолітові шви. Лінеаменти нерідко мають січне положення. Вони відбивають будову глибинних частин земної кори і нерідко не встановлюються на земній поверхні. Кільцеві структури найчастіше пов’язані з розкритими або нерозкритими, але розташованими поблизу поверхні гранітоїдними масивами.

На КЗ регіонального рівня генералізації можна розшифрувати структуру окремих блоків і складові їх порід: переважного розвитку карбонатних, теригенних або вулканогенних утворень; кремнисто-кварцитові товщі і офіоліти. Дешифруються крупні структурні форми, внутрішня будова окремих блоків, елементи шаруватості тощо (рис. 15.12).

Рис. 15.12. Космічний знімок східної частини части хребта Тарбагатай (а) і схема його дешифрування (б) (за Н. С. Афанасьєвою та ін.

Характер фотозображення залежить від ступеня дислокації порід і різниться для ізоклінальних, лінійно- і коробчато-складчастих зон. Лінійні структури можуть бути або зонами розломів, або границями між стратиграфічними і літологічними комплексами.

Кільцеві структури пов’язані або з інтрузіями гранітів або з полями відносно молодих вулканітів. КЗ локального рівня генералізації містять інформацію про речовинний склад гірських порід. Особливо впевнено розділяються пачки порід, що мають контрастний (за оптичними властивостями) літологічний склад; достатньо надійно виявляються поля розповсюдження інтрузивних утворень. В межах гранітних масивів вдається встановити фази впровадження, а на полях вулканітів не тільки центри виливу, але й окремі лавові потоки. Виявляються пояса дайок, навіть окремі дайки і їх склад. У багатьох випадках можливе визначення кінематичних характеристик розривних порушень і морфології складок, а також співвідношення вулканічних фацій і магматичних фаз.

Орогенічні області

В залежності від рельєфу, кліматичних особливостей, розподілу рослинного покриву, активності сучасних рухів інформативність КЗ гірських областей може бути доволі різноманітною.

Дуже низькою інформативністю відрізняються високогірні плато (Памір, Тибет), що закриті льодовиковими утвореннями, а також залісені схили (Кавказ, Карпати) (рис. 15.13). Тут перед усім видні пізньокайнозойські неотектонічні структури.

а)	б)
Рис. 15.13. Орогени на космічному знімку: а – Альпи, б – Кавказ

Сучасний рельєф земної поверхні головним чином сформувався на неотектонічному етапі, який охоплює порівняно короткий (~ 35 млн років) пізньоказнозойський відрізок у геологічному розвитку Землі. В цей час проявилась глобальна активізація тектонічних процесів, яка спричинила формування новітніх орогенів – областей з гірським рельєфом, що різниться високими градієнтами просторових змін різних геологічних, геофізичних і фізико-географічних характеристик. Орогени виникли на континентальній корі різного віку, захопивши колишні рухливі і платформенні території.

На КЗ континентального рівня генералізації відособлюються основні орографічні елементи: гірські хребти і масиви, а також міжгірські депресії. Серед лінійних об’єктів найбільш чітко виділяються розломи, в тому числі такі, що обмежують гірські масиви і міжгірські улоговини. Практично завжди на знімках орогенних областей виявляються трансорогенні лінійні структури.

КЗ регіонального рівня генералізації за геологічною інформативністю для багатьох регіонів виявляться наближеними до континентальних знімків. У той же час на знімках районів міжгірських западин і ї обрамлення можуть виявлятися локальні складчасті структури, а також морфологія і кінематика розривних порушень. Кільцеві структури відбивають або виходи інтрузивних і вулканічних масивів, або дугові системи розломів і ундуляції лінійних складок; у деяких випадках – ділянки молодого прогину. Геологічна природа значної кількості кільцевих структур залишається поки що невідомою.

Інформативність КЗ локального рівня суттєво залежить від регіональних геологічних і географічних особливостей досліджуваних територій. При сприятливих умовах локальні знімки можуть бути використані як основа для складання близьких до кондиційних геологічних карт.