Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ОГ

В результаті оцінки стійкості роботи об’єкту розробляються заходи по підвищенню стійкості його елементів.

До них належать:

1. Захист працівників і членів їх сімей.

2. Підвищення стійкості інженерно-технічного комплексу.

3. Підвищення стійкості системи управління.

4. Підвищення стійкості системи матеріально-технічного постачання та виробничих зв’язків .

5. Виключення або обмеження руйнувань, уражень від дії вторинних факторів ураження.

6. Підготовка об’єкту до відновлення зруйнованого виробництва.

Розглянемо їх детальніше.

Для захисту виробничого персоналу та членів їх сімей завчасно проводяться наступні заходи:

· навчання робітників і службовців діям, способам захисту в екстремальних ситуаціях, діям по сигналах оповіщення;

· підтримка у постійній готовності систем оповіщення ОГ, міста;

· створення на ОГ фонду сховищ та ПРУ;

· планування будівництва швидко споруджуваних сховищ і ПРУ;

· нагромадження ЗІЗ та МЗЗ;

· планування розосередження та евакуації робітників, службовців та інших категорій населення.

 

Підвищення стійкості інженерно - технічного комплексу.

Інженерно-технічний комплекс кожного підприємства включає будівлі і споруди, технологічне обладнання і комунікації, електромережі, тепломережі, водопровід, каналізацію та газопровід.

а) Підвищення стійкості будівель і споруд досягається:

· встановленням додаткових зв’язків між несучими конструкціями (балки перекриття, прогони, ферми);

· улаштування металевих каркасів по периметру будівель;

· встановлення додаткових рам, підкосів контрфорсів, додаткових опор для зменшення довжини панелей, закладкою віконних пройм цеглою або металевими щитами і т.д.;

· високі споруди (труби, башти, колони) закріпляються розтяжками;

· ємкості та резервуари для зберігання рідини, які легко займаються і НХР заглиблюються в грунт або обваловуються;

· дерев’яні елементи конструкцій і будівель (двері, віконні рами й т.п.) покриваються вогнезахисними замазками світлих кольорів (вапном, суперфосфатом).

б) Захист технологічного обладнання забезпечується розташуванням важких верстатів на нижніх поверхах будівель, міцним закріпленням їх на фундаментах.

· Над верстатним обладнанням встановлюються міцні металеві сітки, парасольки, навіси, шатра. Найбільш цінне обладнання розташовується в заглиблених спорудах типу сховищ або в металевих шафах.

· Цінне, але достатньо міцне обладнання розташовується в окремих будівлях павільйонного типу з полегшеними і важкозаймистими елементами конструкцій.

· Крім того, необхідно створювати запаси найбільш уразливих деталей приладів для того, щоб була можливість швидко відновити пошкоджене виробництво.

Для зменшення дії світлового випромінювання потрібно всі горючі матеріали, які використовуються в технологічному процесі, сховати в нішах стін або підлоги і їх кількість звести до мінімуму. Обладнати заглиблені аварійні ємкості для швидкого зливу горючих речовин з технологічного обладнання.

Стійкість системи управління виробництвом досягається:

· розробкою і впровадженням надійних способів оповіщення посадових осіб і всього виробничого персоналу підприємства, їх дублюванням;

· забезпеченням надійного зв’язку з місцевими органами, штабом ЦЗ;

· обладнанням двох пунктів керівництва: основний - в одному із сховищ на ОГ і запасний - в позаміській зоні;

· створенням двох груп управління, які послідовно перебуваючи в основному ПК і запасному ПК, забезпечують виконання всіх заходів у відповідності до плану ЦЗ.

Надійність системи постачання об’єкту матеріально-технічними ресурсами забезпечується:

· встановленням і дублюванням стійких зв’язків з підприємствами -

· постачальниками. Передбачається використання різних способів транспортування (залізничний, автомобільний, повітряний , водний)

· будівництво за межами міст філіалів підприємств;

· дублюванням виробництва аналогічної продукції на інших підприємствах;

· створенням в позаміській зоні запасів сировини, палива.

Заходи з виключення або обмеження ураження від вторинних ура жальних чинників включають:

· вивіз понаднормативних запасів речовин, які викликають вторинні фактори ураження (паливо-мастильні матеріали, отрутохімікати, вибухонебезпечні речовини) на безпечну відстань від об’єктів;

· зміною технологічного процесу, яка виключає появу вторинних вражаючих факторів;

· використанням пристроїв, в тому числі автоматичних, для вимикання систем, руйнування яких може викликати вторинні вражаючі фактори;

· винос за межі території об’єкту запасів бензину, нафти, мазуту, масел, інших вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин;

· встановленням у вибухонебезпечних приміщеннях пристроїв, що локалізують дію аварії, противибухових клапанів, панелей, вікон, що самі відкриваються, та фрамуг;

· захист ємкостей для зберігання НХР і паливно- мастильних матеріалів (шляхом розташуванням їх на низьких опорах, заглиблення і обвалування ґрунтом.

· впроводження автоматичної сигналізації в цехах підприємства, яка б дозволяла запобігати аварії, вибухом, загазованістю території.

Підготовка об’єкта на режим роботи у надзвичайних ситуаціях включає:

· підготовчі заходи, спрямовані на перебудову виробництва для випуску продукції у надзвичайних ситуаціях;

· переведення об’єкта на двозмінну роботу;

· підготовка виробництва до безаварійної зупинки по сигналах ЦЗ;

· організація цілодобового чергування груп з числа керівного складу на пунктах керівництва і т.д.

Для відновлення пошкодженого виробництва передбачається:

· розробка технології відновлюючих робіт по різних варіантах можливих руйнувань і перехід на випуск продукції по спрощеній технології;

· створення запасів будівельних матеріалів, найважливіших вузлів обладнання, деталей, приладів та інструменту;

· створення і підготовка ремонтно - відновлюючих бригад із спеціалістів і кваліфікованих робітників;

· створення страхового фонду технологічної документації шляхом мікрофільмування і організації ії надійного зберігання.

Підвищення стійкості систем постачання води, газу та електроенергіїдосягається тим, що вони мають бути закільцьовані, заглиблені і дубльовані.

Крім цього, повинно бути передбачено:

У системі водопостачання;

· два – три незалежних джерела водопостачання, один з яких підземний;

· розташування головних водозабірних споруд за межами зони можливих сильних руйнувань;

· зворотне водопостачання з повторним використанням води для технічних потреб;

· наявність резервуарів з запасами води для пиття на 2-3 доби, з розрахунку 10 літрів на людину.

· У містах і сільських поселеннях, які розташовані у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення місцевості навколо АЕС і в зонах можливого небезпечного хімічного зараження навколо об’єктів що мають НХР, для забезпечення населення питною водою необхідно створювати захищені централізовані системи водопостачання з переваженим будівництвом на підземних джерелах води.

У системі газопостачання:

· подача газу на об’єкти по двох незалежних газопроводах з різних напрямків від газорозподільчих станцій, які розташовані за межами міста;

· наявність дистанційного управління і автоматичних відсікаючих пристроїв, які блокують пошкоджені ділянки системи газопостачання;

· наявність газгольдерів з аварійними запасами газу.

У системі електропостачання:

· можливість ділення системи на незалежно працюючі ділянки;

· гарантоване постачання електроенергією об’єктів, зупинка яких недопустима (вузли зв’язку, насосні станції, пульти сигналізації, хірургічні операційні і т. п.) від двох незалежних джерел по лініях що не вимикаються;

· створення резервних електростанцій (стаціонарних та пересувних);

· дистанційне управління та автоматичне вимикання пошкоджених ділянок;

· надійний захист від електромагнітного імпульсу.

Для підвищення протипожежної стійкості

мають бути спрямовані наступні заходи:

· зонування території об'єкту;

· обмеження використання при будівництві легко займистих матеріалів;

· локалізація аварій шляхом відключення найбільш вразливих ділянок технологічної схеми за допомогою встановлення зворотних каналів;

· передбачення можливості скорочення у аварійних ситуаціях вибухо- та пожежонебезпечних речовин;

· максимально можливе зменшення запасів НХР та вибухо-, пожежо-небезпечних речовин;

· створення пожежних водоймищ;

· розміщення пожежних гідрантів на розчищених територіях.

 






Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 1046; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2017 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.015 сек.