Регулювання фондового ринку

Правове регулювання ринку цінних паперів має на меті впорядкування всіх видів діяльності на фондовому ринку з метою узгодження інтересів всіх його суб'єктів.

Правове регулювання поділяється на міжнародне, державне регулювання і саморегулювання. Воно є системою, що містить:

- органи, які регулюють ринок;

- законодавчі та підзаконні акти;

- етику фондового ринку;
- традиції та звичаї.

Концепцією функціонування та розвитку фондового ринку України передбачено, що національна система правового регулювання ринку має виконувати такі функції-"

- визначення головних напрямків розвитку фондового ринку та ролі учасників
цього ринку;

- створення для учасників ринку сприятливого законодавчого та регулюючого
оточення;

- створення перешкод та встановлення відповідальності за дії, які можуть
призвести до дезорганізації ринку, його руйнування, недобросовісної конкуренції та
омани інвесторів, маніпулювання цінами та шахрайства з фінансовими ресурсами,
зокрема щодо довірчих операцій.

Нині українська модель фондового ринку ґрунтується на детальних правилах і процедурах, що охоплюють майже всі аспекти діяльності суб'єктів ринку. Разом з цим фондовому ринку притаманні певні негативні риси, зокрема: інформаційна недостатність, обмеженість прав акціонерів, ігнорування деяких законодавчих вимог.

Головним принципом регулювання обігу цінних паперів є зіставлення всього попиту і пропозиції цінних паперів незалежно від місця існування такого попиту і пропозиції. Таке регулювання має наметі:

- включити у процес котирування всі зацікавлені сторони;

- встановити єдину ціну на ті чи інші цінні папери;

- запобігти можливості монопольного встановлення цін;
- обмежити ризики інвесторів;

- уникнути роздроблення національного фондового ринку на окремі нерівноцінні
сегменти.

Зазначену мету регулювання можна досягти за рахунок створення єдиної національної системи котирування та обліку цінних паперів. Однак функціонування

такої системи зовсім не означає, що в країні має існувати лише одна фондова біржа, на якій котируються всі цінні папери (наприклад, у США є 7 фондових бірж і єдина система котирування полягає в тому, що відповідними цінними паперами торгують на відповідних біржах; у Франції цінні папери котируються в єдиній системі бірж, а зберігаються й обліковуються в одному національному депозитарії; більшість країн має по одній фондовій біржі і одному національному депозитарію).



В Украіні нині не існує єдиної системи котирування цінних паперів, торги проводяться окремо на п'ятьох біржах; Українській фондовій біржі, Київській міжнародній фондовій біржі, Донецькій фондовій біржі, Придніпровській фондовій біржі, а також на фондовій секції Української міжбанківської валютної біржі (державними цінними паперами). Окремо від біржового функціонує позабіржовий ринок. Національний депозитарій знаходиться в початковій стадії, оскільки його було створено лише у березні 1999 року. Засновники: Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (430 акцій за ціною 10 тис. грн. за 1 акцію) і НБУ (22 акції), комерційні банки, інвестиційні компанії і саморегулювальні організації (48 акцій).

Національний депозитарій є центральним елементом депозитарної системи країни і забезпечує функціонування єдиної системи обліку та обігу цінних паперів, а також інтеграцію національної депозитарної системи в міжнародну систему депозитарних організацій.

Водночас необхідно зупинитися на міжнародному правовому регулюванні фондового ринку, яке здійснюється двома способами: в системі окремих міжнародних договорів і в системі міжнародних організацій. У першому випадку дві або декілька країн домовляються про режим допуску і обігу своїх цінних паперів на територіях укладанням договорів між ними. У другому - міжнародне правове регулювання - це регулювання поведінки учасників ринку цінних паперів, що встановлюється в системі конкретної міжнародної організації (Європейського союзу – European Union і Міжнародної організації комісій з цінних паперів – International Organization of Securities Commission - IOSCO).

Крім міжнародного правового регулювання фондового ринку, є державне регулювання та саморегулювання.

Під державно-правовим регулюванням фондового ринку розуміють регулювання ринкових відносин щодо цінних паперів, яке здійснюється уповноваженими державними органами країн створенням нормативно-правових актів, їх використання, встановлення контролю за дотриманням цих актів всіма суб'єктами ринку.

Основними елементами державного регулювання фондового ринку є:

- законодавчі та підзаконні акти;

- органи державного управління, що забезпечують пряме втручання у діяльність суб'єктів ринку цінних паперів;

- непряме втручання держави у фондовий ринок.

Отже, головним завданням державного регулювання фондового ринку є узгодження інтересів всіх суб'єктів ринку встановленням необхідних обмежень і заборон у їхніх взаємовідносинах, а також непрямим втручанням у їхню діяльність.

1. За допомогою державних нормативних актів регулюються такі відносини на ринку цінних паперів:

- механізм реєстрації емісії цінних паперів;

- відкритість інформації про емітентів;

- порядок реєстрації фондових бірж та їхніх членів;

- мінімум норм поведінки учасників ринку;

- процеси корпоратизації, приєднання та поглинання;
- облік та звітність.

Основні законодавчі акти, що регулюють український ринок цінних паперів, подані в табл. 6.







Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 450;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2017 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.005 сек.