Зовнішні частково контрольовані фактори маркетингової діяльності підприємства

Внутрішні фактори маркетингової діяльності підприємства

Маркетингове середовище– це сукупність активних суб'єктів і явищ всередині і за межами компанії, що впливають на можливості керівництва маркетингової служби встановлювати і підтримувати успішні відносини з цільовими клієнтами.

На маркетингову діяльність впливають найрізноманітніші чинники, які класифікуються на внутрішні (контрольовані) і зовнішні (частково контрольовані і неконтрольовані).

До внутрішніх (контрольованих) належать ті, до яких безпосередньо причетна компанія:

1. Виробництво;
2. Маркетингова служба.
3. Фінансова служба;
4. Служба матеріально-технічного постачання;
5. Підрозділ НДДКР;
6. Кадрова служба.

Саме від них залежить визначення:

- цілей та стратегії маркетингу (обсяги збуту, прибуток, характерні
переваги, завоювання частки ринку тощо);

- структури маркетингу (товари і послуги, товарообіг, просування, ціна);

- типів його організації (функціональна, товарна, в залежності від клієнтів, територіальна тощо);

- вибір цільового ринку (розмір, характеристика);

- система контролю (повсякденний, періодичний).

Внутрішньо-організаційний (управлінський) маркетинг — діяльність, яка спрямована на інтеграцію апарату управління підприємства і його збутової системи за пріоритету останньої.

Зовнішні частково контрольовані фактори маркетингової діяльності підприємства

Кожна фірма існує на ринку не ізольовано. На її діяльність впливають законодавчі акти, митні тарифи, діяльність місцевих та державних органів влади, взаємини із засобами масової інформації, політична ситуація у країні та за її межами — ці та багато інших зовнішніх факторів так званого маркетингового середовища або сприяють розвиткові фірми, або гальмують його.

Навколишнє середовище маркетингу — сукупність факторів, сил та умов, під впливом яких визначається предмет та об'єкт маркетингу, створюється система його засобів, формується їхня структура; сфера, що в ній відбувається маркетингова діяльність суб'єкта господарювання.

Зовнішні чинникимаркетингового середовища підприємств АПК поділяються на 2 великі групи – частково контрольовані, тобто, на які підприємство може впливати певним чином, і неконтрольовані – тобто такі, на які підприємство не може вплинути, а може тільки прогнозувати і пристосовуватися до них.

До частково контрольованих чинників відносяться:

- споживачі;

- конкуренти;

- постачальники;

- посередники;

- контактні аудиторії

Споживач – це особа, яка задовольняє потребу (цінність) взамін на певну суму матеріальних цінностей..

Конкуренти – це суперники-товаровиробники, що вибирають більш вигідні умови виробництва і реалізації продукції. Конкуренти це не завжди тільки юридичні чи фізичні особи. Так ними можуть виступати, наприклад, бажання або небажання споживачів придбавати саме цю групу товарів чи послуг, або взагалі витрачати кошти.

Постачальники – це юридичні та фізичні особи, що забезпечують споживачів ресурсами, які необхідні для виробництва товарів і послуг (їх діяльність впливає на ритмічність діяльності, якість і ціну товару).

Посередники - це юридичні та фізичні особи, які забезпечують рух товарів або послуг від виробника до клієнтури. До них відносяться: торгові посередники (оптові і роздрібні); фірми спеціалісти по організації товароруху – логістика (склади, транспорт та інші комунікації); агентства по наданню маркетингових послуг (реклама, консультації, дослідження); кредитно-фінансові заклади (банки, страхові компанії).

Клієнти –це покупці чи замовники продукції чи послуг даного підприємства.

Контактні аудиторії –це групи, які виявляють інтерес до діяльності фірми і можуть вплинути на досягнення поставлених цілей. Вони поділяються на такі види:

Ø внутрішні контактні аудиторії – трудовий колектив, профспілки, акціонери, рада директорів);

Ø місцеві контактні аудиторії – місцеві мешканці;

Ø контактні аудиторії груп громадської дії – активісти екологічного руху, руху за здоровий спосіб життя, антиглобалісти тощо;

Ø контактні аудиторії державних установ – працівники податкової служби, фондів соціального страхування, статистичних органів, державних ус­танов, що видають реєстраційну документацію, пожежної інспекції, са­ні­тар­но-епідеміологічного контролю, органів захисту прав споживачів тощо;

Ø фінансові контактні аудиторії – банківські службовці, аудитори, дебітори, кредитори, фінансові консультанти, страхувальники тощо;

Ø контактні аудиторії засобів масової інформації – журналісти, економічні оглядачі, співробітники відділів реклами та інформації;

Ø контактні аудиторії лідерів публіки (громадської думки) – політики, спортсмени, актори, музиканти тощо.

Взаємини з контактними аудиторіями мають будуватися за схемою: максимальне заохочення до співробітництва одних (спонсорів, журналістів) і врахування можливості дій інших (податкова).