Функції і повноваження Президента України

Основні функції і повноваження Президента визна­чаються Конституцією України. За Конституцією Пре­зидент є главою держави і виступає .від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної ціліс­ності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Президент забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави (ст. 102, 106 Конституції).

Одними із пріоритетних повноважень Президента у здійсненні названих функцій є його повноваження щодо представництва держави всередині країни і в міжнародних відносинах.

Як представник держави в своїй країні. Президент має право звертатися з посланнями до народу тлі із що­річними (чи позачерговими) посланнями до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України. Він також представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні догово­ри України. Як представник нашої держави у між­народних відносинах і керівник її зовнішньої політичної діяльності, Президент приймає рішення про визнання іно­земних держав, призначає та звільняє глав дипломатич­них представництв України в інших державах і при між­народних організаціях, а також приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представництв іноземних держав.

Як глава держави, Президент України мас ряд пов­новажень щодо призначення і оголошення виборів і ре­ферендумів як форм безпосередньої демократії та щодо формування і функціонування органів державної влади.

Зокрема, Президент призначає всеукраїнський рефе­рендум щодо змін Конституції України (ст. 156), прого­лошує всеукраїнський референдум за народною ініціати­вою; призначає позачергові вибори до Верховної Ради у строки, встановлені Конституцією.

Особливе місце серед повноважень Президента кож­ної країни посідають його повноваження щодо парла­менту, зокрема право розпуску парламенту, яке мають глави держав в парламентських і напівпрезидентських (парламентсько-президентських або президентсько-пар­ламентських) республіках. Це право глав держав вва­жається істотним важелем у системі отримань і противаг у їх відносинах з парламентом. Підставами застосування главою держави права розпуску парламенту в ряді країн є порушення передбачених Конституцією умов форму­вання уряду, прийняття державного бюджету тощо.

Президент України припиняє повноваження Вер­ховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів од­нієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпо­чатися. Це зумовлює іноді скликання позачергових сесій Верховної Ради, що мало місце, наприклад, у серпні 1997 р., але в цілому вносить стабільність в роботу пар­ламенту, утверджує його як постійно діючий орган зако­нодавчої влади України.

Ряд повноважень Президента стосуються його права впливу на законодавчу та іншу діяльність Верховної Ра­ди. Пріоритетним серед них є право законодавчої ініціативи, тобто право вносити до Верховної Ради Ук­раїни законопроекти або пропозиції щодо прийняття законів. До того ж законопроекти, визначені Президен­том як невідкладні, мають розглядатися Верховною Радою позачергово. Президент мас право вносити законопроек­ти про внесення змін і доповнень до всіх розділів Кон­ституції, в тому числі до розділу І "Загальні засади", розділу 111 "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Вне­сення змін до Конституції України", які за умови їх прийняття не менш як двома третинами від консти­туційного складу Верховної Ради затверджуються всеук­раїнським референдумом, який призначається Прези­дентом України.

Президент має також значні повноваження на за­вершальній стадії законодавчого процесу: підписання і оприлюднення законів. Відповідно до чинної Консти­туції Президентові належить право підписання законів, прийнятих Верховною Радою, і оприлюднення їх.

Схвалені Верховною Радою закони спочатку під­писуються її Головою і надсилаються Президентові. Відповідно до Конституції (ст. 94) Президент протягом п'ятнадцяти днів після одержання закону підписує його та офіційно оприлюднює або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. В разі якщо Президент протягом встановленого строку не по­вернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом і має бути підписаний та офі­ційно оприлюднений.

Якщо ж під час повторного розгляду закон буде зно­ву прийнятий Верховною Радою не менш як двома тре­тинами від її конституційного складу. Президент зо­бов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів.

Закон набуває чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування (ст. 94).

Одним з найважливіших і найдієвіших повноважень Президента як глави держави є його установчі повнова­ження щодо формування органів виконавчої влади: Ка­бінету Міністрів, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій.

Так, відповідно до ст, 106 Конституції Президент призначає за згодою Верховної Ради Прем'єр-міністра та припиняє його повноваження, приймає рішення про його відставку; призначає за поданням Прем'єр-міністра членів Кабінету Міністрів, керівників інших централь­них органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах.

Президент мас також ряд інших повноважень щодо формування органів виконавчої влади та призначення посадових осіб. Він призначає на посади та звільнює з посад за згодою Верховної Ради Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України; утворює, реорганізовує та лікві­дує за поданням Прем'єр-міністра міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; скасовує акти Кабінету Міністрів та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Президент також призначає половину складу Ради Національного банку України, половину складу Націо­нальної ради України з питань телебачення і радіо­мовлення.

Ряд повноважень має Президент і щодо формування органів судової влади та контрольно-наглядових органів. Зокрема, Президент призначає третину складу Конституційного Суду України; здійснює перші призначення на посаду професійного судді на перші п'ять років; при­значає за згодою Верховної Ради на посаду Генерально­го прокурора України та звільнює його з посади; здійс­нює помилування.

Досить широке коло повноважень мас Президент як гарант конституційного ладу, державного суверенітету, територіальної цілісності України; додержання Консти­туції, прав і свобод людини і громадянина та інших кон­ституційних інститутів.

Відповідно до Конституції Президент є Головноко­мандувачем Збройних Сил України, він призначає на посади та звільнює з посад вище командування Зброй­них Сил, інших військових формувань; здійснює керів­ництво у сферах національної безпеки та оборони дер­жави; очолює Раду національної оборони і безпеки; вно­сить до Верховної Ради питання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил у разі збройної агресії проти України; відповідно до закону приймає рішення про загальну або часткову мо­білізацію та введення воєнного стану в Україні або в ок­ремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; приймає в разі необ­хідності рішення про введення в Україні або в окремих ц місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами над­звичайної екологічної ситуації з наступним затверджен­ням цих рішень Верховною Радою; присвоює виші військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання й класні чини.

Як гарант Конституції і конституційного ладу Украї­ни в цілому Президент, поряд з правом відкладального вето, має право звернення до Конституційного Суду з питань конституційності (відповідності Конституції) за­конів та інших правових актів Верховної Ради, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Ав­тономної Республіки Крим (ст. 150 Конституції).

Президент має право також звернення до Консти­туційного Суду за висновком про відповідність Консти­туції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість (ст. 151 Конституції).

На випадок, коли вичерпані інші можливості гаран­тування додержання Конституції, Президент може звер­нутися по допомогу до народу. Зокрема, він має право призначати всеукраїнський референдум щодо змін Кон­ституції України (ст. 156) та проголошення всеукраїнсь­кого референдуму за народною ініціативою.

Як глава держави, Президент також приймає рі­шення про прийняття до громадянства України та при­пинення громадянства України, про надання притулку в Україні; нагороджує державними нагородами; встанов­лює президентські відзнаки та нагороджує ними, здійс­нює інші повноваження, встановлені Конституцією.

Однією з особливостей статусу Президента є те, що він не може передавати свої повноваження іншим осо­бам або органам. Це є важливою гарантією як статусу Президента, так і конституційного ладу в цілому.

Свої функції і повноваження Президент здійснює в певних правових і організаційних формах, які, як правило, властиві лише цьому інституту державної влади.

Президент України на основі і на виконання Кон­ституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Окремі види актів Президента скріплюються, відповідно до Конституції, підписами Прем'єр-міністра і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Дтія здійснення своїх повноважень Президент Украї­ни в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, створює консультативні, дорадчі та інші до­поміжні органи і служби, які називаються Адміністра­цією Президента України.

Особливою організаційною формою гарантування Президентом конституційного ладу України, державної незалежності і безпеки є Рада національної безпеки і оборони, яка є координаційним органом з питань наці­ональної безпеки і оборони при Президентові України. Вона координує і контролює діяльність органів вико­навчої влади у сфері національної безпеки і оборони, її головою є Президент України, який формує персональний склад Ради національної безпеки і оборони. До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадами входять Прем'єр-міністр, Міністр оборони, Голова Служби безпеки. Міністр внутрішніх справ. Мі­ністр закордонних справ. У засіданнях Ради національ­ної безпеки і оборони України може брати участь Голо­ва Верховної Ради.

Рішення Ради національної безпеки і оборони Ук­раїни вводяться в дію указами Президента (ст. 107 Конституції).

4. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України

Президент України обирається строком на п'ять ро­ків. Його повноваження, як правило, припиняються по закінченню цього терміну. Президент виконує свої пов­новаження до вступу на пост новообраного Прези­дента.

Разом з тим можливе дострокове припинення пов­новажень Президента при наявності передбачених Кон­ституцією підстав і додержання конституційне визначе­ної процедури.

Відповідно до ст. 108 Конституції України підста­вами дострокового припинення повноважень Президен­та е:

1) відставка;

2) неможливість виконання своїх повноважень за станом здоров'я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту;

4) смерть.

Відставка Президента — добровільне припинення ним своїх повноважень. Заява Президента про відставку має проголошуватись ним особисто на засіданні Верхов­ної Ради України.

Відставка Президента набуває чинності з моменту П проголошення. Дане конституційне положення є на­слідком врахування світового досвіду дострокового при­пинення повноважень Президента за відставкою.

Юридичний факт неможливості виконання Прези­дентом своїх повноважень за станом здоров'я, як під­става дострокового припинення його повноважень, має встановлюватись на засіданні Верховної Ради України, в умовах гласності і відкритості. Цей факт має підтверд­жуватись рішенням, прийнятим більшістю від консти­туційного складу Верховної Ради.

Підставою для прийняття такого рішення Верховною Радою е письмове подання Верховного Суду України за зверненням Верховної Ради і медичний висновок. Тобто сам по собі медичний висновок не є підставою для до­строкового припинення повноважень Президента. Необ­хідне ще й письмове подання Верховного Суду України, яке містить юридичну оцінку медичного висновку.

Однією з найскладніших процедур дострокового припинення повноважень Президента є процедура усу­нення його з поста в порядку імпічменту, тобто відсто­ронення від посади, поста.

Відповідно до ст. 111 Конституції України Прези­дент може бути усунений з поста Верховною Радою Ук­раїни в порядку імпічменту у разі вчинення ним дер­жавної зради або іншого злочину.

Ініціювання питання про усунення Президента з поста у порядку імпічменту здійснюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Вирішенню цього питання Верховною Радою має передувати парламентське розслідування. Для проведен­ня розслідування Верховна Рада створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України. За наявністю підстав Верховна Рада України не менш, як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про зви­нувачення Президента.

Рішення про усунення Президента з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертями від її конституційного скла­ду. Розгляду цього питання має передувати перевірка справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної проце­дури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отриманням висновку Верховного Суду про те, що діяння, в яких звинувачується Президент, містять озна­ки державної зради або іншого злочину.

У разі дострокового припинення повноважень Пре­зидента України виникає питання про легітимне вико­нання його обов'язків до обрання нового Президента України. Відповідно до статей 108, 109, 110,111 Консти­туції України, на період до обрання і вступу на пост но­вого Президента України обмежене коло обов'язків по­кладається на Прем'єр-міністра України.

Прем'єр-міністр України в період виконання ним обов'язків Президента не може здійснювати повнова­ження, передбачені пунктами 2, 6, 8, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 22, 25,27 ст. 106 Конституції, тобто звертання із посланнями до народу та із щорічними позачерго­вими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України; призначати всеукраїнський референдум щодо змін Конституції відповідно до ст. 156 Конституції, проголошувати все­український референдум за народною ініціативою, припиняти повноваження Верховної Ради, якщо про­тягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися, призначати за по­данням Прем'єр-міністра членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів вико­навчої влади, а також голів місцевих державних ад­міністрації та припиняти інші повноваження на цих по­садах; призначати за згодою Верховної Ради на посаду Генерального прокурора України та звільняти його з по­сади; призначати половину складу Ради Національного банку України та здійснювати інші повноваження.

Обов'язки Президента Прем'єр-міністр може вико­нувати до дев'яноста днів, оскільки, за Конституцією (ч. 5, ст. 103), протягом цього періоду мають бути прове­дені вибори нового Президента України.

 

 






Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1643; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2017 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.01 сек.