Туристичне споживання

Туристичне споживання має комплексний характер і є спе­цифічною формою споживання туристом продукції індустрії туризму.

Туристичне споживання складається з комплексу різних то­варів та послуг, матеріальних і нематеріальних туристичних благ, що задовольняють мотиваційні потреби туриста, а також потреби, пов'язані з забезпеченням життєдіяльності під час подорожування. Результатом цього виду споживання є для споживача також комплексне враження від відпочинку, оздо­ровлення та отримане задоволення, а для виробника турпродукту - прибуток.

Туристичне споживання має виражений сезонний характер. Воно доповнює споживання в місці постійного проживання і в місці відпочинку, створюючи додатковий попит на певні това­ри та послуги, потрібні на час подорожування. В той же час ту­ристичне споживання в місцях відпочинку відрізняється від споживання в місці постійного проживання як за обсягом, так і за структурою. Так, туристи більше споживають сувенірної, друкованої продукції, підвищується попит на послуги закладів дозвілля порівняно з аналогічним попитом в місці постійного проживання, змінюється попит на послуги харчування (зде­більшого в місці постійного проживання основна маса насе­лення не ставить вимог до системи громадського харчування на повний три- або чотириразовий обсяг харчування, лише ча­стково і вибірково користуючись послугами закладів харчуван­ня, в той час як в місцях відпочинку потреба вїжі повністю за­довольняється закладами харчування) і так далі.

Обсяг туристичного споживання визначається сумою вит­рат туристів під час подорожування і залежить від платоспро­можності туристів, ціни на послуги та товари, інтенсивності ви­трат. Витрати можна поділити на загальні (валові), що є всією сумою грошових витрат, здійснених під час подорожі, і «чисті», що відбивають перевищення витрат за період подоро­жування відносно витрат, які за цей же період могли бути здійснені вдома. Структура туристичного споживання відбиває частку витрат туриста на кожен вид товарів та послуг туристич­ного призначення взагальних витратах. Витрати можна структурувати за місцем здійснення, за часом та видами.

Витрати туриста, який активно подорожує, завжди переви­щують витрати людини, що відпочиває вдома за той же період і це пов'язане зі збільшенням потреб.

Витрати, пов'язані з по­дорожуванням, можна поділити на три етапи:

а) етап підготовки до подорожі – пов'язаний з придбанням товарів та послуг у постійному місці проживання, необхідних для здійснення подорожі (придбання туру, спеціального спорядження або товарів для літнього відпочинку тощо);

б) етап подорожування – включає поточні витрати під час подорожування, що здійснюються переважно в місцях відпочинку (додаткові послуги, культурно-дозвіллєві заходи, сувеніри тощо);

в) завершальний етап з витратами у постійному місці проживання, що пов'язані з завершенням відпочинку.

Тобто, період витрат не співпадає з періодом подорожуван­ня: туристичне споживання починається до подорожі і завер­шується після повернення. На обсяг витрат туриста відносно витрат «нетуриста» за той же проміжок часу впливає такий фактор як «лабільність туриста» або здатність пристосуватися до умов і стилю життя в місці відпочинку. Соціальне середо­вище місця перебування, усталений там стиль життя вплива­ють на характер та інтенсивність споживання туриста, обумов­люють вибір певних видів послуг та товарів. Психологи відмічають зміни в поведінці туриста порівняно з його ж по­ведінкою в місці постійного проживання. З іншого боку, по­трапляючи в інше середовище на короткий термін, турист гірше орієнтується в економічних умовах, ніж в місці свого постійного проживання, що збільшує вірогідність неякісних покупок і нераціональних витрат при виборі товарів та послуг. Туристські послуги і товари в міжнародному туризмі ре­алізуються відповідно до умов національного ринку за такими схемами:

1) за цінами, що діють на внутрішньому ринку країни постійного проживання і відбивають національні умови ціноутво­рення на послуги та товари туристичного призначення;

2) за цінами світового ринку, що відбивають суспільні витрати праці цього виду діяльності на міжнародному рівні;

3) за роздрібними цінами країни тимчасового перебування.