Фактори, що впливають на розвиток туризму

Світовий туризм розвивається під впливом безлічі факторів, які можна об'єднати в три групи: демографічну, економічну, соціальну.

До демографічних факторів відносяться:

· ріст населення світу,

· процес урбанізації, що приводить до концентрації населення,

· формування стереотипу рухливого способу життя, тому що жителі великих міст гостро почувають необхідність у зміні обстановки для відновлення фізичних і духовних сил.

Зростає інтерес один до одного народів різних країн, що мають загальну родинну мову, що пов'язано насамперед з відсутністю мовного бар'єра, спільністю інтересів і культури.

Економічні фактори пов'язані з розвитком світової економіки, у якій спостерігається стійка тенденція до збільшення виробництва послуг у порівнянні з виробництвом товарів і, як наслідок, збільшення частки споживання послуг. До економічних факторів відносяться:

· прискорення науково-технічного прогресу у всіх галузях,

· збільшення доходів населення.

Розвиток матеріально-технічної бази іноземного туризму, створення нових форм прийому й обслуговування туристів сприяють інтенсифікації туристичних пересувань.

Соціальні фактори - це фактори, пов'язані з умовами життя і діяльності людини. Прямий вплив на розвиток світового туризму робить збільшення тривалості оплачуваної відпустки, у тому числі тенденція розподілу відпустки на дві частини, що дозволяє протягом року робити дві подорожі (влітку й узимку).

Розвитку туризму сприяє також і зниження віку виходу на пенсію, що з врахуванням збільшення тривалості життя привело до появи туристів так званого третього віку.

Проаналізуємо докладніше деякі з приведених факторів.

Збільшення кількості вільного часу в загальному тимчасовому балансі населення одночасно зі ступенем добробуту населення слугують визначальними соціальними факторами розвитку туризму.

На третьому етапі розвитку туризму в більшості розвинутих країн з'явилася конституційна гарантія оплачуваної відпустки, а на наступних етапах - така гарантія стала нормою соціального захисту громадян. Це сприяло розвитку туризму, насамперед як фактора рекреації і духовного оздоровлення.

Одночасно, починаючи з 20 століття., відзначається стійка тенденція зниження відсотку робочого часу в загальному тимчасовому балансі населення.

Суспільний добробут населення в більшості розвинених країнах має тенденцію росту. Однак у колишньому СРСР і в Україні в даний час темпи підвищення росту добробуту населення значно поступаються аналогічним показникам провідних розвинених країн.

Зміна рівня добробуту населення і його купівельної спроможності призводить до еластичної за часом зміни не тільки обсягів спожитих послуг, але і туристичної рухливості, туристичного обороту, інтенсивності туризму й ін.

У європейських країнах найбільш високою туристичною рухливістю відзначається середній клас - 32-59%.

Відродження середнього класу в Україні буде сприяти інтенсивному розвитку туризму, а країна в цілому може в перспективі одержати статус країни масового туризму

В умовах науково-технічного прогресу і погіршення екологічного стану біосфери зростає потреба в тривалому відпочинку й оздоровленні. Туризм реально сприяє оздоровленню нації. Однак цей фактор може бути реалізований тільки у випадку якщо туризм у даній країні визнаний (класифікується) як масовий.

За кордоном ,в умовах глобалізації суспільства, погіршення екології й інтенсифікації праці, рекреаційний фактор - є визначальним. У більшості розвинених країнах відпочинок, оздоровлення, туризм і здоровий спосіб життя стають не тільки модною традицією, але стилем повсякденного життя населення. Тут відзначається скорочення витрат на коштовні покупки і предмети розкоші в загальній структурі витрат населення й одночасне збільшення частки витрат на відпочинок і туризм.

Навіть у періоди економічних спадів, населення цих країн не відмовляло собі у відпочинку й оздоровленні і заощаджувало не на відпустці, а у відпустці.

Істотне значення на розвиток туризму роблять демографічні фактори:

· соціальний склад і вікова структура населення;

· співвідношення міського і сільського населення;

· народжуваність і смертність;

· співвідношення підлог;

· число шлюбів і розводів;

· структура родини;

· природний приріст (збиток) населення;

· міграційні процеси й ін.

Урбанізація сприяє зростанню інтенсивності туризму у великих містах, в селах і малих містах інтенсивність значно нижча. Чим менше населений пункт, тим нижча інтенсивність туризму і туристична рухливість населення. Для сільських жителів і жителів малих міст, як правило, туристичні поїздки реалізуються в адміністративно-географічному районі, області, регіоні. З врахуванням ж перспективи ці мешканці - найбільш приваблива категорія туристів майбутнього.

Проживання людини в місті негативно впливає на її психіку в результаті: шкідливого впливу забруднення навколишнього середовища; високого рівня шуму, вібрацій, інтенсивності електронних випромінювань; скорочення простору, освітленого сонцем; постійної нервової напруги на вулиці через інтенсивний вуличний рух; ізольованості від природи й ін. Для великих міст шкідливий вплив даних факторів на людину став загрозливим. Наприклад, магістраль з восьмисмужним рухом генерує рівень шуму, близький до шуму Ніагарського водоспаду (до 95 дб). Рівень шуму у великих містах навіть уночі не знижується до затверджених санітарно-гігієнічних нормативів.

У Західній Європі, США, Японії й інших країн у 60-70 р. вижначилась тенденція "втечі з міст" у пригороди. В Україні це явище проявилося в 80-90-і рр., у період інтенсивного формування дачно-коттеджної інфраструктури в приміських зонах. Втеча з міст є не тільки стійкою тенденцією, але і сезонним фактором. Значна частина населення у формі неорганізованого туризму мігрує у весняно-літній період у пригороди (на дачі, садові ділянки, до водойм, у ліс, села й ін.).

Комунікаційно-гуманітарні фактори також впливають на розвиток туризму. Це пояснюється тим, що туризм є засобом не тільки комунікацій (спілкування), взаєморозуміння між людьми, розвитку інтелекту, але і відкритого доступу до людських цінностей, культурній спадщині, духовному оздоровленню. Духовне в змісті туризму повинно превалювати над фактором економічної вигоди.

У Манільській декларації Всесвітньої конференції по туризму (1980 р.) була заявлено: "Економічна рентабельність, якою б реальною і значною вона не була, не може являти собою єдиний критерій визначення сприяння цьому виду діяльності... Крім його добре відомих економічних аспектів, він надбав культурний і духовний аспекти, що повинні бути підтримані і захищені від негативних наслідків, обумовлених економічними факторами".

Комунікаційно-гуманітарна місія туризму являє собою основу його соціального змісту.

Важливе значення гуманітарного фактора туризму відзначається в Глобальному етичному кодексі туризму (1999 р.). Хартії туризму, у міжнародних конвенціях з туризму, резолюціях міжнародних конференцій і т.д.

В умовах ринкової економіки в України дана місія туризму на практиці не завжди реалізується і є превалюючою.

Коммунікаційно-гуманітарний фактор має і негативні сторони: негативний вплив на національну культуру, традиції, моральні підвалини, суспільну свідомість, стандарти споживання й ін.

Такі фактори, як національні традиції, суспільна свідомість і структура духовних цінностей відіграють велику роль у розвитку туризму.






Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1814; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2017 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.006 сек.