Універсальне розуміння cуті та значення логістики

 

Розпочинаючи вивчення дисципліни, студент передусім повинен зрозуміти місце і роль логістичного управління в системі важелів державного управління, яке можна представити сукупністю таких функцій як: мотивація, планування, організація, регулювання, координація, облік, аналіз, контроль, аудит потоків матеріальних і інших ресурсів. Логістика як наука про управління потоками, тісно пов’язана з іншими функціями управління особливо з плануванням і регулюванням економічних потоків.

Об’єктом вивчення дисципліни є потоки – матеріальні, фінансові, інформаційні, сервісні, які забезпечують функціонування як суб’єктів підприємництва (юридичних і фізичних), так і державних установ і організацій на мікро- та макроекономічних рівнях.

Суб’єктами дисципліни (логістичного управління) є згадані юридичні і фізичні особи, структурні підрозділи державних установ і організацій, і в першу чергу охорони здоров’я, освіти і науки, культури, установ соціального забезпечення, оборони і внутрішнього порядку.

Предметом дисципліни “Логістика” є функціональний механізм обліку аналізу і оцінки логістичних затрат при русі потоків ресурсів на всьому протязі логістичного ланцюга, у всіх логістичних каналах.

Завданням дисципліни є дослідження механізму інтеграції окремих елементів і ланок логістичного ланцюга в єдиний економічний потік і виявлення синергічного ефекту від інтеграції.

Студентам слід знати, що одним із базових положень логістичного менеджменту є дві фундаментальні обставини макроекономіки. По-перше, матеріальні потреби людей необмежені і невтоленні По-друге, економічні ресурси суспільства, тобто засоби виробництва товарів і послуг якими можна задовольнити матеріальні потреби, обмежені або рідкісні.

Матеріальні потреби – це бажання людей використовувати різні товари і послуги, які приносять їм користь. Предмети споживання слугують для задоволення особистих потреб людей. Суб’єктам первинної ланки виробництва – підприємствам, фірмам, компаніям, державним установам необхідні матеріальні потреби у вигляді виробничих будівель та споруд, устаткування і т.п., які дають змогу реалізувати їхні виробничі завдання.



У своїй сукупності матеріальні потреби є невтоленними, або обмеженими. Якщо є потреба в якомусь конкретному товарі або послузі, то її можна задовольнити повністю. Інша річ, коли йдеться про задоволення потреб у товарах і послугах узагалі. Основна економічна проблема, яка постає перед окремими людьми, групами людей і суспільством узагалі полягає у тому, що виробничі ресурси обмежені.

Обмеженість ресурсів означає незбалансованість між відносно необмеженими потребами і відносно обмеженими засобами, що забезпечують задоволення цих потреб. Ефективність використання ресурсів характеризує зв’язок між кількістю ресурсів, що витрачені у процесі виробництва, і кількістю товарів і послуг, які отримані у результаті використання цих ресурсів.

При вивченні даного питання слід звернути увагу на те, що ефективне використання ресурсів передбачає досягнення: а) повної зайнятості ресурсів ; б) повного обсягу виробництва. Повна зайнятість ресурсів означає, що у національній економіці не повинно бути підприємств, що простоюють ; земель, що не обробляються ; працівників, які вимушено залишаються без роботи – йдеться про придатні для використання ресурси. Повний обсяг виробництва означає, що ресурси використовуються так, що вони найповніше задовольняють потреби суспільства. Повну зайнятість ресурсів і повний обсяг виробництва характеризує крива виробничих можливостей.

Матеріально-технічні ресурси (МТР) є складовою частиною національного багатства України. У склад МТР включаються наступні матеріальні блага: основні і оборотні виробничі фонди ; невиробничі фонди суспільства, до яких відносяться житловий фонд і фонди культурно-побутового призначення ; особисте (споживче) майно населення, товарні запаси виробничих підприємств і невиробничих організацій ; державні резерви, в т.ч. страхові, золотий запас, на потреби оборони ; природні ресурси, що залучені у процес виробництва, - с/г угіддя, ліси, родовища корисних копалин, гідроенерго ресурси. Зміст і складові частини національного багатства і їх питома вага можуть змінюватись, особливо в період НТР.

 

1.2. Функціональний взаємозв’язок логістики з маркетингом, фінансами і плануванням підприємств

 

Концепції логістики і маркетингу базуються на спільності, перш за все, операцій планування. Як відомо, маркетинг – це планування зорієнтоване на попит, на потреби споживача товару чи послуги, а логістика – планування матеріального попиту по наявності, доступності і часу реалізації товару. Логістику у фірмах часто сприймають як другу частину маркетингу. Інтереси між ними настільки сильні і тісно переплетені, що інколи важко буває їх розділити.

Ми вже зазначали, що маркетинг визначає “що треба робити”, а логістика озброює інструментарієм і механізмами реалізації маркетингових досліджень. Припустимо служба маркетингу обґрунтувала необхідність випуску нових видів продукції. Тоді завданням служби логістики буде забезпечити виробництво сировиною, управління запасами, транспортування і ін. все це робиться у розрізі нового виду продукції. Таким чином, логістику можна розглядати як інструмент реалізації стратегії маркетингу.

З економічної точки зору суть матеріальних ресурсів (МР) полягає в тому, що вони є засобами виробництва, які включають засоби праці і предмети праці. Серед засобів праці важливу роль відіграють знаряддя праці. Їх ефективність і потужність в найбільшій мірі характеризують степінь оволодіння і підкорення сил природи виробництву матеріальних благ. Засоби праці і предмети праці відіграють різну роль у відтворювальному процесі. Трудова діяльність людини при допомозі засобів праці викликає раніше намічені зміни предметів праці.

Соціальний характер засобів і предметів праці обумовлений суспільно-економічною формацією. При ринковій (капіталістичній) засоби виробництва представляють собою капітал, створений працею безпосередніх виробників. В сучасних умовах НТП матеріалізується в засобах виробництва, а також розширює межі можливостей самої людини – учасника виробництва. Автоматизація, використання керуючих машин суттєво міняє роль людини у виробничому процесі.

Управління МР – це практична діяльність, а також область економічної науки, яка вирішує задачу раціонального режиму поповнення, збереження і витрат МР на різних господарських об’єктах. Такими об’єктами можуть бути промислові, будівельні і с/г виробництва, товарні бази постачально-збутових організацій, гуртові бази, підприємства роздрібної торгівлі, різних видів транспорту і ін.

Основними функціями управління МТР є: а) науковий аналіз соціальних, економічних і науково-технічних процесів і тенденцій при формуванні руху матеріальних потоків, оцінки ситуацій, що склалися і виявлення вузлових проблем господарського розвитку ; б) оцінка дій цих тенденцій і передбачення нових економічних умов і проблем, що можуть виникнути і таких, що вимагатимуть вирішення ; в) виявлення можливих альтернатив розвитку, нагромадження наукового і практичного матеріалу для всебічно обґрунтованого вибору тої чи іншої можливості розвитку і прийняття оптимального рішення, що забезпечить активний вплив на подальше ефективне управління використання МТР.

Комплексний системний підхід в управлінні МТР полягає у забезпеченні пропорційно збалансованого розвитку виробництва МТР і їх оптимально-раціонального використання. Системний підхід – це методологічний напрямок в науковій організації управління рухом МТР, основна задача якого полягає у розробці методів дослідження і конструювання складно організованих об’єктів – систем різних типів і видів матеріальних ресурсів. Цей підхід направлений на досягнення внутрішнього взаємозв’язку і єдності різних аспектів запланованої діяльності в управлінні потоками МТР – народногосподарської, галузевої, регіональної і зовнішньоекономічної.

Комерційна діяльність є складовою частиною підприємництва (за кордоном – бізнесу) – суть якого полягає в доцільній діяльності, що спрямована на отримання доходу, прибутку. Підприємництвом є організація підприємства (фірми, компанії) з метою виробництва і поставки товарів і послуг на ринок, торгового підприємства для здійснення купівлі-продажу товарів і послуг, організації фінансової установи, біржі і т.д.

Таким чином, комерція у сфері товарного обігу – це сукупність процесів і операцій, що направлені на здійснення купівлі-продажу товарів і послуг з метою задоволення купівельного попиту і отримання прибутку.

Організаційна структура, яка формувала б і керувала б рухом матеріальних потоків в Україні, численними трансформаціями як центральних органів виконавчої влади, так і в регіонах, практично скасована. Частково ці функції виконує Державний комітет по матеріальним резервам та окремі Державні акціонерні компанії.

Ринкова інфраструктура організації матеріальних потоків (господарських зв’язків) включає: біржі, ярмарки, аукціони, торгові дома, фірмова торгівля, спеціалізовані оптові, комерційні чи сервісні центри і ін.

 






Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 475; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2017 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.016 сек.