Зміст та основні завдання аналізу ділової активності підприємства

1) високий (достатній);

2) середній (задовільний);

3) низький (незадовільний).

Слід зазначити, що кожному рівню ділової активності відпо­відає характерна виробничо-господарська ситуація, у зв'язку з чим виділяють нормальну, проблемну і кризову ситуації

Нормальна ситуація властива високому рівню ділової актив­ності та означає такий збіг умов і обставин, коли створюються сприятливі умови для функціонування суб'єкта господарювання при яких формується стійка тенденція підвищення темпів зрос­тання оціночних показників.

Проблемна ситуація існує на підприємстві, рівень діло­вої активності якого відповідає середньому і визначається г господарських умов та чинни­ків, при яких формуєть­ся тенденція до погіршення стану підприємства та спостеріга­є­ться нестійка динаміка оціночних показників ділової активності.

Кризова ситуація характеризує низький рівень ділової актив­ності і виникає в разі відсутності оперативного реагування на стратегічні питання, які потребують термінового вирішення її можна визначити як збіг обставин, які формують стійку негатив­ну тенденцію оціночних показників ділової активності та погро­жують підприємству банкрутством.

Визначення проблемної, а тим більше кризової, ситуації при оцінці стану ділової активності викликає необхідність термінового регулювання виробничо-господарської діяльності через прийняття оперативних управлінських рішень. Характеристику рів­нів ділової активності підприємства та способів їх підвищення наведено в табл. 10.1.

Оскільки вплив середовища на ділову активність підприємст­ва характеризується багатьма факторами, розглянемо дві к гру­пи, що відповідають складовим бізнес-простору. Так, до зовніш­ніх відносять фактори:

1) міжнародного рівня, які поєднують у собі загальноеко­номічні чинники, вплив міжнародної політики та конкуренції;

2) національні, що включають політичні, економічні, демо­графічні чинники;

3) ринкові, до яких належать конкурентні, науково-технічні та споживчі чинники.

Таблиця 10.1

ХАРАКТЕРИСТИКА РІВНІВ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ

СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

До внутрішніх факторів відносять:

1) конкурентну позицію підприємства;

2) принципи діяльності;

3) ресурси та їх використання;

4) маркетингову ситуацію й політику;

5) фінансовий менеджмент.

Найбільш загальний перелік показників для оцінки внутрі­шньої ділової активності підприємства визначається наступною системою:

1) Абсолютних величин:

1.1 чистого доходу від господарської діяльності;

1.2 чистого прибутку;

1.3 активів;

1.4 основних засобів;

1.5 чисельності працівників;

1.6 чистих активів;

1.7 доданої вартості.

2) Відносних величин:

2.1 рентабельності: активів, чистих активів, чистого доходу, по­точних витрат;

2.2 продуктивності праці;

2.3 оплати праці за одну годину робочого часу;

2.4 капіталовіддачі;

2.5 витратомісткості чистого доходу.

Наведені показники дають різновекторну оцінку ділової активності, а для узагальнення аналітичних висновків вико­ристовують дослідження їх в динаміці і методи інтегральної оцінки.

Активність підприємства у зовнішньому економічному сере­довищі оцінюється за параметрами:

а) питомої ваги на ринку об'єктів господарської діяльності;

б) обсягів відносин з покупцями та постачальниками;

в) зовнішньоекономічного обороту;

г) доходів найманих працівників і власників;

д) інвестиційної привабливості.

Якісними параметрами ділової активності підприємства у зов­нішньому економічному середовищі можуть бути:

а) імідж підприємства (ділова репутація);

б) корпоративна соціальна відповідальність за зовнішніми і внутрішніми напрямами;

в) природоохоронна діяльність.

Рівень ділової активності підприємства оцінюється як за вели­чиною досягнутих показників, так і в стратегічному вимірі Роз­виток ділової активності дозволяє постійно підвищувати конку­рентоспроможність підприємства.