Система показників фінансового аналізу та оцінка їх величини в процесі прийняття управлінських рішень

Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й "ноу-хау". Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

Формування інформаційної бази фінансового аналізу і менеджменту на підприємстві являє собою процес цілеспрямованого відобору відповідних інформативних показників для використання в процесі аналізу, планування й прийняття управлінських рішень. Ці показники формуються за рахунок зовнішніх (що знаходяться поза підприємством) і внутрішніх джерел інформації.

Формування системи інформативних показників фінансового менеджменту за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел інформації зв'язано з галузевими особливостями підприємств, їх організаційно-правовою формою, обсягом і ступенем диверсифікованості господарської діяльності тощо. При цьому вся сукупність показників, що включаються в інформаційну базу фінансового менеджменту, вимагає проведення попередньої класифікації.

Показники, сформовані з зовнішніх джерел інформації, поділяються (за Бланком І.О.) на три основні групи:

1. Показники, що характеризують загальноекономічний розвиток країни. Система інформативних показників цієї групи є основою проведення аналізу і прогнозування умов зовнішнього середовища функціонування підприємства при прийнятті стратегічних рішень в області фінансової діяльності (стратегії розвитку його активів і капіталу, здійснення інвестиційної діяльності, формування системи перспективних цільових показників фінансового менеджменту).

Формування системи показників цієї групи ґрунтується на опублікованих даних державної статистики.

Показники, що входять до складу першої групи, підрозділяються на два блоки. У першому блоці – «Показники макроекономічного розвитку» - містяться наступні основні інформативні показники, використовувані у фінансовому аналізі:

а) обсяг доходів державного бюджету;

б) обсяг витрат державного бюджету;

в) розмір бюджетного дефіциту;

г) обсяг емісії грошей;

д) грошові доходи населення;

е) внески населення в банках;

ж) індекс інфляції;

з) дисконтна ставка Національного банку України.

В другому блоці – «Показники галузевого розвитку» - містяться наступні основні інформативні показники по галузі, до якої належить підприємство:

а) обсяг зробленої (реалізованої) продукції;

б) загальна вартість активів, у тому числі оборотних;

в) загальна сума використовуваного капіталу, у тому числі власного;

г) сума балансового і чистого прибутку;

д) ставка оподаткування прибутку по основній діяльності:

е) індекс цін на продукцію.

2. Показники, що характеризують кон'юнктуру фінансового ринку. Система інформативних показників цієї групи служить для прийняття управлінських рішень в області формування портфеля довгострокових фінансових інвестицій, здійснення короткострокових фінансових вкладень і деяких інших аспектів фінансового менеджменту. Формування системи показників цієї групи ґрунтується на публікаціях комерційних видань, а при необхідності щоденного використання з метою ефективного керування фондовим портфелем – на відповідних електронних джерелах інформації.

Показники, що входять до складу другої групи, підрозділяються на два блоки.

У першому блоці – «Показники, що характеризують кон'юнктуру фондового ринку» містяться наступні основні показники:

а) види основних фондових інструментів, (акцій, облігацій і т.п.), що звертаються на біржовому і позабіржовому фондовому ринку;

б) ціни пропозиції та попиту основних видів фондових інструментів;

в) ціни угод по основних видах фондових інструментів;

г) обсяги угод по основних видах фондових інструментів;

д) зведений індекс динаміки цін на фондовому ринку

В другому блоці – «Показники, що характеризують кон'юнктуру грошового ринку» - містяться наступні основні показники:

а) депозитна ставка окремих комерційних банків;

б) кредитна ставка окремих комерційних банків;

в) офіційний курс окремих валют (1 долара США, 1 євро, 1 російського рубля й інших), установлений Національним банком України;

г) курс покупки-продажу окремих валют на торгах Української міжбанківської валютної біржі;

д) курс покупки-продажу окремих валют, установлений комерційними банками.

3. Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів.Система інформативних показників цієї групи використовується в основному для прийняття управлінських рішень з питань оперативної фінансової діяльності. Ці показники формуються звичайно в розрізі наступних блоків: «Банки»; «Страхові компанії»; «Постачальники продукції»; «Покупці продукції»; «Конкуренти». Джерелом формування показників цієї групи служать публікації звітних матеріалів у пресі (по окремих видах суб'єктів, що хазяюють, такі публікації є обов'язковими), що відповідають рейтинги (по банках, страховим компаніям), а також платні бізнес-довідки, надані окремими інформаційними компаніями (на ринку інформаційних послуг в області фінансово-економічної інформації такі компанії одержують визначений розвиток).

Склад інформативних показників кожного блоку визначається конкретними цілями фінансового менеджменту, обсягом господарських операцій і тривалістю партнерських відносин. Одержання такої інформації повинне здійснюватися тільки легальними способами.

Використання всіх показників зовнішніх і внутрішніх джерел дозволяє створити на кожному підприємстві цілеспрямовану інформаційну базу фінансового менеджменту, орієнтовану як на прийняття стратегічних рішень, так і на ефективне поточне керування фінансовою діяльністю.

Для інтерпретації економічних показників діяльності господарюючих систем також необхідно мати обґрунтовані нормативні (еталонні, стандартні) величини, які будуть характеризувати допустимі (критичні) межі їх зміни.

Щодо термінів «еталон», «норматив» і «стандарт», то їх тлумачення дається в словниках. Еталон (фр. etalon) – вимірник, зразок для порівняння з чим-небудь. Норматив (від лат. normatio – упорядкування) – економічний, технічний та інший показник норм, у відповідності з яким проводиться будь-яка робота, виконується будь-яка програма. Стандарт (англ. standard) – зразок, еталон, модель, які приймаються за вихідні для співставлення з ними інших подібних об’єктів.

Використовуючи фактичні і нормативні величини показників, можна здійснювати ідентифікацію діяльності господарюючих си­стем за наступними рівнями:

1) достатній та позитивний – фактична величина показника (П1) перевищує критеріальну (еталонну, нормативну) межу (Пе) в коридорі значень, що забезпечують ефективну діяльність, а в порівнянні з минулим періодом (П0) має тенденцію до покращення:

Пе < П1 > П0 (2.1)

2) достатній, але негативний – фактична величина показника перевищує критеріальну (еталонну, нормативну) межу в Пе, а в порівнянні з минулим періодом має тенденцію до погіршення:

Пе < П1<П0 (2.2)

3) недостатній, але позитивний – фактична величина показника нижча за критеріальну (еталонну, нормативну) межу в Пе, а в порівнянні з минулим періодом має тенденцію до покращення:

Пе > П1 > П0 (2.3)

4) недостатній та негативний – фактична величина показника нижча за критеріальну (еталонну, нормативну) межу в Пе, а порівнянні з минулим періодом має тенденцію до погіршення:

Пе > П1 < П0 (2.1)

Показники, величини яких ненормовані, оцінюють за тенден­цією зміни їх значень в динаміці. При цьому стан підприємства може поліпшуватись, бути стабільним або погіршуватись.

Оцінка розвитку підприємства при аналітичному дослідженні фактичних, планових і нормативних показників здійснюється за видами порівнянь (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

ВИДИ ПОРІВНЯНЬ ПОКАЗНИКІВ ТА ЇХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Таким чином, правильність та ефективність здійснення аналізу фінансового стану підприємства залежить не тільки від правильності вибору та розрахунку показників, але й від правильності вибору бази порівняння, що в свою чергу обумовлено передусім метою проведення аналізу, наявністю достатньої та достовірної інформації та багатьма іншими факторами.

ТЕМА 3