Фінансова звітність як інформаційна база фінансового аналізу підприємства

Визначення кола інформаційних матеріалів, їх підбір та підготовка до використання у аналітичних дослідженнях – важливий фактор якісного проведення аналізу.

Інформація – це впорядковані повідомлення про господарські процеси і явища, що відбуваються, сукупність певних даних і знань про них.

В основу створення раціонального потоку інформації покладено наступні принципи:

1) єдність;

2) оперативність;

3) з’ясування інформаційної потреби та способів її задоволення;

4) об’єктивність відображення господарських процесів.

Інформаційною базою аналітичних досліджень фінансового аналізу є фінансова звітність.

Фінансова звітність – сукупність форм звітності, складених на основі даних обліку, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки підприємства за звітний період з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації, що використовується ними для прийняття відповідних управлінських рішень.

Для розроблення оптимальних економічних рішень користувачі фінансової звітності (власники, інвестори, керівництво підприємства, банки, постачальники та інші кредитори, замовники, працівники підприємства, органи державного управління) мають володіти об’єктивною інформацією щодо прибутковості, рентабельності, платоспроможності, кредитоспроможності підприємства, його фінансової та ринкової стійкості, ефективності інвестиційної діяльності тощо. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності:

1) Баланс, форма №1;

2) Звіт про фінансові результати, форма №2;

3) Звіт про рух грошових коштів, форма №3;

4) Звіт про власний капітал, форма №4;

5) Примітки до річної фінансової звітності, форма №5.

Перелічений склад звітності відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітній період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її зміни. Це дає можливість проводити ретроспективний прогнозний, перспективний аналіз фінансової діяльності підприємства (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

ПРИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ФОРМ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Форми фінансової звітності Зміст П(С)БО Використання інформації
Баланс, форма №1 Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу №2 Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємств; прогнозування майбутніх потреб у позиках; оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство, ймовірно, буде контролювати в майбутньому
Звіт про фінансові результати, форма №2 Доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період №3 Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства; структури доходів і витрат; рентабельності

 

Форми фінансової звітності Зміст П(С)БО Використання інформації
Звіт про рух грошових коштів, форма №3 Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду №4 Оцінка та прогноз оперативної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства
Звіт про власний капітал, форма №4 Зміни у складі та структурі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду №5 Оцінка та прогноз змін у власному капіталі
Примітки до річної фінансової звітності Обрана облікова політика. Інформація, не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов’язкова за П(С)БО. Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення більш повної її зрозумілості Наказ Мінфіну України від 28.10.03 № 602 Оцінка та прогноз: 1) облікової політики; 2) ризиків або неповності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов’язання; 3) діяльності окремих підрозділів підприємства тощо

 

Форми, перелік статей фінансових звітів та їх зміст встановлений П(С)БО 2 – 5.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) – нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та ведення бухгалтерського обліку, що не суперечить міжнародним стандартам.

Слід зазначити, що підприємство заносить інформацію до тієї чи іншої статті відповідного фінансового звіту лише за умови, якщо:

1) існує ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею;

2) оцінка статті може бути достовірно визначена.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжна (квартальна, місячна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

Звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів складаються лише за рік.

Квартальну та річну фінансову звітність підприємства зобов’язані подавати органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів.

Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансової звітності подається відповідно до законодавства.

Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 14 п. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність підприємства не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власну господарсько-фінансову діяльність, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Консолідована фінансова звітність – це фінансова звітність, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Ця звітність складається відповідно до П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №176, від 10 липня 1999 р., зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України №161/4382 від 15 березня 2000 р.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням наступних принципів (рис. 2.1).

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою для користувачів і могла бути використана ними для досягнення своїх цілей, вона повинна містити дані про:

1) назву підприємства, його організаційно-правову форму та місцезнаходження;

2) основні види діяльності, припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

3) обмеження щодо володіння активами;

4) участь у спільних підприємствах;

5) орган управління, у віданні якого перебуває підприємство;

6) дату звітності та звітний період;

7) інформацію за звітний період і аналогічний період попереднього року;

8) виявлені помилки минулих років та пов’язані з ними коригування;

9) валюту звітності та одиниці її виміру;

10) переоцінку статей фінансових звітів.

Принцип автономності підприємства
Вимагає, щоб кожне підприємство розглядалось як юридична особа, що відокремлена від власників
Принцип безперервності
Передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що масштаби його діяльності залишаються такими ж і в подальшому
Принцип періодичності
Припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності
Принцип історичності
Визначає пріоритет оцінки активів підприємства, виходячи з витрат на виробництво та придбання
Принцип повного висвітлення
Вимагає, щоб фінансова звітність містила всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на їх основі
Принцип нарахування та відповідності доходів та витрат
Передбачає для визначення фінансового результату звітного періоду зіставлення доходів з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів
Принцип послідовності
Передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством облікової політики
Принцип обачності
Вимагає, щоб методика оцінки, що застосовується в бухобліку, запобігли зниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємств
Принцип превалювання сутності над формою
Вимагає обліку операцій відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної норми

 

 


Рис. 2.1. Принципи формування фінансової звітності

 

У примітках до фінансових звітів підприємства повинні розкривати свою облікову політику (принципи оцінки статей звітності, методи обліку щодо окремих статей звітності), інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але за відповідними положеннями (стандартами) є обов’язковою, а також інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Якісними характеристиками фінансової звітності є: достовірність, дохідливість, доречність, співставність інформації щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, грошових потоків.

Достовірність інформації досягається за відсутності суттєвих помилок, необ’єктивних суджень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Ступінь достовірності фінансової звітності оцінюється за допомогою аудиту.

Інформація, яка міститься у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають певний рівень знань та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації, прагнуть уважно її вивчити.

Доречність інформації характеризується її впливом на прийняття рішень користувачами та можливістю вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Важливою вимогою до фінансової звітності є забезпечення зі ставності фінансової інформації, як наданої одним підприємством за різні звітні періоди, так і різними підприємствами.

За П(С)БО 1 зіставна інформація попередніх звітних періодів має бути розкрита в фінансовій звітності як в описовому так і в цифровому вигляді, якщо вона необхідна для розуміння фінансових звітів за поточний період.

Щоб скласти фінансову звітність, керівництво підприємства формує облікову політику, тобто обирає принципи, методи і процедури обліку у такий спосіб, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати господарсько-фінансової діяльності та забезпечити зі ставність фінансових звітів.

Дані фінансової звітності виступають не лише основою аналізу та оцінки результатів звітного періоду, але є підставою для прогнозування як фінансових результатів, так і фінансового стану.

Значення фінансової звітності заключається в тому, що вона являється інформаційною базою фінансового аналізу. Фінансовий аналіз, в свою чергу, проводиться з метою одержання відповіді на питання наскільки ефективно працює підприємство, для чого:

1) виявляється сутність збалансованості між рухом матеріальних і фінансових ресурсів, проводиться оцінка власного та залученого капіталів, ефективності їх використання з метою одержання прибутку, підвищення ринкової та фінансової стійкості підприємства, його конкурентоспроможності;

2) оцінюється доцільність використання грошових коштів для підтримання ефективної структури капіталу;

3) здійснюється контроль за оптимальністю формування грошових коштів підприємства, доцільність здійснення тих чи інших витрат тощо.






Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1293; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2017 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.009 сек.