Швейні, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари та головні убори

Маркування швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний (фірмовий) знак, назву виробу, артикул, склад матеріалу, номер моделі, розмір, ґатунок, позначення стан­дарту або технічних умов (далі - нормативного документа), дати випуску.

Швейні, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари і головні убори зберігають у сухих, чистих, добре вентильо­ваних приміщеннях: швейні вироби і головні убори - при темпе­ратурі від +10° до +18°С і відносній вологості повітря 60-70%; трикотажні товари - при температурі від +3° до +20°С і відносній вологості повітря 60-65 %; хутряні та овчинно-шубні (кожухові) товари - при температурі від +5° до +25°С і відносній вологості повітря 60-65 %.

У торговельному (демонстраційному) залі швейні, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари і головні убори розміщують за такими ознаками, як розмір, зріст, повнота, вид, а також за статево-віковими ознаками і ознаками сезонності.

Згідно з Правилами, суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний створити покупцю зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів. Працівники суб'єкта господарської діяльності повинні знати властивості та якість матеріалів, з яких товари виготовлені, шкали розмірів, зросту, а також шкалу повноти, сучасний напрям моди, особливості попиту покупців, засоби і правила зберігання та догляду за виробами.

Здійснюючи продаж швейних, трикотажних товарів, головних уборів і, насамперед, хутряних та овчинно-шубних (кожухових) товарів, продавець повинен допомагати покупцю в їх виборі, ознайомити його з асортиментом виробів, що є в продажу, із способами нагляду за виробами, особливо виготовленими із застосуванням хімічних волокон або клейових матеріалів.

При відпуску товару покупцю перевіряються якість і комплектність виробів. У разі виявлення дефектів і відсутності окремих деталей у комплектах товар з продажу вилучається. Суб'єкт господарської діяльності може надавати покупцю додаткові платні послуги: дрібна переробка одягу, який був придбаний у даному торговельному підприємстві (укорочення, здовження, перестановка ґудзиків, розтягання головних уборів тощо), розкрій тканин. У такому випадку на видному місці в торговельному (демонстраційному) залі вивішується перелік додаткових платних послуг. Крім того, у торговельному (демонстраційному) залі мають бути вивішені таблиці із зазначенням розмірів одягу та головних уборів, що застосовуються в різних країнах, а також міжнародних символів догляду за одягом та білизною.



Текстильні товари

Маркування текстильних товарів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний (фірмовий) знак, назву товару, артикул, назву волокон та їх відсотковий вміст, ширину тканини або розмір штучного текстильного товару, сорт, позначення нормативного документа, дату випуску.

Текстильні товари зберігають у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях при температурі від +15°до +18°С і відно­сній вологості повітря 60-65 %, захищаючи їх від пилу та вицвітання вкривними матеріалами (щільною тканиною, папером, синтетичною плівкою тощо) або укладаючи в картонні ящики (коробки), пакети (мішки) з плівки та паперу.

Для зручності покупців текстильні товари мають бути згруповані за родом волокна, видами тканин, характером оброблення, кольором, малюнком та іншими ознаками. Працівники суб'єкта господарської діяльності повинні консультувати покупця щодо виду тканин і штучних виробів, груп і підгруп, до яких вони належать, взаємозамінності тканин, засобів догляду за текстильними товарами, роз'яснювати цифрові позначення на виробах, ярликах, етикетках, а також інформувати покупців про наявні вади (дефекти) тканин.

Відміряють тканини жорстким стандартним метром (брусковим, дерев'яним), який має повірочне тавро територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, способом, що залежить від виду тканини:

- тонкі та легкі тканини бавовняні, лляні, шовкові та інші - шляхом відкидання тканини на прилавок при вільному (без натягання) прикладанні тканини до метра;

- гофровані та плісировані тканини - шляхом накладання жорсткого (брускового, дерев'яного) метра на тканину, що лежить на прилавку (столі) у розправленому вигляді, без натягання і без порушення гофрування і плісе;

- важкі та об'ємні тканини (вовняні, тканини для автомобілів, м'яких меблів тощо) - шляхом накладання жорсткого метра на тканину, яка лежить на прилавку (столі) у вільному стані без складок і зморшок.

Відібраний товар продавець перевіряє в присутності покупця: виявляє пошкодження, забруднення, інші зовнішні вади (дефекти), відміряє кількість, підраховує вартість покупки. У разі виявлення загальних грубих вад (дефектів) товар замінюється на товар належної якості.

Правила дозволяють суб'єкту господарської діяльності здій­снювати продаж супутніх товарів: ниток швейних, шовку петельного, ґудзиків, викройок, журналів мод тощо. Суб'єкт господар­ської діяльності може надавати покупцю додаткові платні послу­ги: розкрій тканин і зметування розкроєних виробів, продаж викройок, комплектування та оформлення подарункових наборів, нанесення оздоблення на штучні текстильні товари, доставка за адресою товарів на замовлення покупців.

Взуття

Маркування взуття передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний (фірмовий) знак, артикул (індекс), номер моделі, розмір, повноту, сорт, дату виготовлення, позначення нормативного документа.

Прийманню та продажу не підлягає взуття з виявленими дефектами виробничого характеру та без відповідного маркування. Взуття зберігають у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях при температурі від +15° до +20°С і відносній вологості повітря 50-70 %.

У торговельному (демонстраційному) залі взуття розміщу­ють за такими ознаками: характер пошиття (модельне, масового виробництва); вид (туфлі, черевики, чоботи тощо); розмір і повнота; матеріал виготовлення; стать; вік; сезонність.

За ознаками сезонності взуття поділяється на: зимове - утеплене всіх видів; весняно-осіннє - чоботи, напівчоботи, черевики, напівчеревики неутеплені, туфлі закриті на товстій підошві з пористої гуми або поліуретанів; літнє - туфлі літні відкриті, сандалети, сандалі та інше.

Згідно з Правилами, суб'єкт господарської діяльності повинен забезпечити покупцям зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки взуття. Для цього торговельні (демонстраційні) зали обладнуються банкетками або ослонами, підставками, дзеркалами, килимками, ріжками. Інформація про розміри взуття на­дається в метричній та штрихмасовій системах нумерації. Крім того, у торговельному (демонстраційному) залі на видному місці обов'язково вивішується інформація про гарантійні терміни взуття, що є у продажу, їх обчислення з урахуванням сезонності.






Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 643; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2017 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.015 сек.