Аудиторський висновок

Основні елементи аудиторського висновку

Аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов'язково в ньому повинні бути наступні розділи:

заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фінансову звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку.

В заголовку аудиторського висновку говориться про те, що аудиторська перевірка проводилася незалежним аудитором.

Дається назва аудитора або аудиторської фірми. Також приводиться повна назва підприємства, яка перевірялася, і час перевірки.

Аудиторський висновок повинен містити інформацію про склад фінансової звітності і дату підготовки звітності. У цьому розділі говориться також про те, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівництво підприємства, про відповідальність аудитора за висновок, який підтверджується результатами проведеної перевірки. Вступна частина аудиторського висновку може бути представлена з використанням наступного висловлювання:

«Згідно з договором №_ від 01 січня 20_ року аудиторська фірма (наводиться повна назва аудиторської фірми) провела аудит представленого в додатку зведеного балансу акціонерного комерційного банку (приводиться повна назва банку) (далі - «Банк») за станом на 1 січня 20 _ року і ін. звітність (перераховується). Відповідальність відносно вказаної фінансової звітності несе керівництво банку. Нашим обов'язком є підготовка висновку щодо справжньої фінансової звітності на основі проведеного аудиту.

У аудиторському висновку необхідно наводити масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ аудиторського висновку дає упевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог українського законодавства і норм, регулюючих аудиторську практику і ведення бухгалтерського обліку, або відповідно до вимог міжнародних стандартів і практики.

У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем упевненості в тому, що фінансова звітність не містить істотних помилок.

При аудиторській перевірці аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку і внутрішнього контролю підприємства на предмет їх істотного впливу на фінансову звітність. При оцінці істотності помилок аудитор повинен керуватися положеннями національного нормативу аудиту «Істотність і її взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки».

Далі говориться про те, що аудитор використав принцип вибіркової перевірки інформації і що при перевірці він брав до уваги тільки істотні помилки. Також дається інформація про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки. У цьому розділі можна привести висловлювання: " «Ми провели нашу перевірку відповідно до вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» і “Національних нормативів аудиту в Україні». Ці нормативи вимагають, щоб планування і проведення аудиту було направлене на отримання розумних підтверджень щодо відсутності в фінансовій звітності істотних помилок. Під час аудиту зроблене дослідження шляхом тестування свідоцтв на обгрунтування сум і інформації, виявлених у фінансовому звіті, а також оцінка відповідності застосованих принципів обліку нормативним вимогам по організації бухгалтерського обліку і звітності в Україні, діючим протягом періоду перевірки. Крім того, шляхом тестування здійснена також оцінка відповідності даних звітності з метою оподаткування бухгалтерського обліку. На наш погляд, проведена аудиторська перевірка забезпечує розумну основу для аудиторського висновку».

У цьому розділі дається висновок аудитора про фінансову звітність, про її правильність у всіх істотних аспектах, а саме:

«Ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей ( назвати), фінансовий (бухгалтерський) звіт у всіх істотних аспектах достовірно і повно представляє фінансову інформацію про Підприємство за станом на 1 січня 20_ року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку і звітності в Україні».

Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється у той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора.

Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту.

В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми і номер у реєстрі суб’єктів аудиторської діяльності. Ця інформація може розміщуватися як в кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми.