Ознаки основних відмінностей між людьми

Психічне – це різновид

інформаційних процесів.

А. Кемпинські.

Отже, як було сказано, предтечею науки спілкування – соціоніки – були психотерапевти і психологи. Фундаторка ж її – зовсім інший спеціаліст, що ще раз підтверджує, що відкриття "народжуються" на стику наук.

Короткий екскурс в історію науки спілкування.На початку ХХ століття західні вчені-психотерапевти виявили, що а) не лише між їх пацієнтами, але і між здоровими людьми існують об'єктивні психологічні відмінності, такі ж невід'ємні, як стать, колір очей; б) і хворі, і здорові люди відрізняються тим, що по-різному сприймають інформацію про світ. Зроблені були висновки про те, що існують а) різні типи особистості; б) різні типи інформаційного метаболізму (обміну) особистості з навколишнім середовищем.

У другій половині ХХ століття прочинилася "залізна завіса" між Заходом і країнами соціалістичного табору, і ці розробки стали доступними радянським дослідникам. Зацікавили вони серйозно людину, далеку від психотерапії і психології і того їх висновку, якого вона не знала: "Помер К. Юнг – померла і його типологія" [напр., "Психологія індивідуальних відмінностей. Тексти. / Під ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, С Я. Романова. – М.: Видав-во МДУ, 1982. – 320 с". (рос)].

Ця людина – економіст за освітою, декан із Вільнюського педінституту Ăушра Аугустінáвічуте (російською – Аугустинáвичюте). Вивчивши праці вказаних учених, а також всі інші типології, вона дійшла висновку, що: а) типологія К.Юнга є "найбільш зрілою для розуміння сумісності і несумісності різних типів людей" [3: 4] (що її і цікавило насамперед); б) 16 психологічних типів К. Юнга і 16 типів інформаційного метаболізму (ІМ) А. Кемпінського – одні й ті ж типи. Тобто нормальні, здорові люди відрізняються між собою перш за все способами сприйняття, обробки і видачі інформації. А 16 – кількість цих різних способів.

Таким чином був здійснений прорив у розумінні роботи людської психіки і процесу спілкування. Як вже було показано на початку розділу, спілкування має три сторони: комунікативну– обмін інформацією, перцептивну– сприйняття людини людиною та інтерактивну– вироблення єдиної стратегії взаємодії. Так от саме в соціоніці відкриті закономірності та умови досягнення ефективності всіх трьох сторін у спілкуванні. По-перше, Ăушра Аугустінáвічуте сформулювала правило, що полягає в тому, що обмін інформацією між людьми відбувається, по суті, між їхніми юнгівськими психічними функціями (рис. 1.4). Та якщо якісь певні функції у обох людей розвинені приблизно однаково, то взаєморозуміння (мета комунікацій) проходить успішно. Якщо ж можливості однойменних (тотожних) функцій значно розрізняються – розуміння не може бути повним.

Основні відмінності між людьми, що заважають їм добре розуміти одне одного, – це чотири пари відкритих К. Юнгом протилежних ознак з певною ієрархією яких у психіці кожна людина з’являється на світ: відчуття (сенсорика) або інтуїція, почуття (етика) або мислення (логіка). Це 4 функції, (які ми тут будемо називати “базис Юнга” – на відміну від наступних ознак-нефункцій через їхню належність до складу психіки і велику значущість для людини), а також екстравертність або інтровертність,раціональністьабо ірраціональність, які вже є властивостями цих основних складників психіки.

Кожна людина є носієм певного "полюса" кожної із цих ознак, а їх допустима сукупність визначає віднесення її до одного з 16 типів особистості, що описуються поєднаннями цих чотирьох полюсів

Щоб трохи наблизитися до розуміння значущості в людині і протилежності кожного з полюсів, розглянемо "чисті" типи".

Так, якщо людина інтровертна (інтроверт), вона частіше:

o пасивна

o така, що мовчить

o повільна

o нечутна

o стримана

o замкнена

o "не висовується".

Якщо людина логічна (логік), вона

o більш холодна.

Їй притаманні:

o холодний аналіз

o логічний порядок

o об'єктивність

o відсутність інтересу до почуттів

людей

o думки, що любові не існує

o об'єктивно-логічні рішення.

Якщо людина сенсóрна (сенсорик),

вона має такіособливості:

o добре сприймаєпростір

o сприймає 5-ма органами відчуттів

видиму, фактичну інформацію

o все в неї точно й конкретно

o вона – практик

o все має бути тут і тепер

o їй краще просте і традиційне

o вузький прагматизм

o турбота про себе та оточення

o впевнена в собі, задоволена

Собою.

Якщо людина раціональна (раціонал), то вона більш:

o організована

o зібрана

o сувора

o консервативна

o жорстка.

Діє планомірно і послідовно

Якщо зібрати ці "ліві" полюси докупи, здобудемо ТІМ ЛСЕ раціональний.
Якщо людина екстравертна (екстраверт),вона частіше:

o активна

o така, що говорить

o рухлива

o гучна

o товариська

o відкрита

o ініціативна.

Якщо людина етична (етик), вона:

o більш тéпла.

Їй притаманні:

o гарячі емоції

o гармонія стосунків

o суб'єктивність

o інтерес, увага до почуттів людей

o думки, що "квадрат" і "прямокутник" – одне й те ж

o суб'єктивно-етичні рішення.

Якщо людина інтуїтивна (інтуїт), вона має такіособливості:

o добре сприймає час

o сприймає підсвідомим шляхом

невидиму, понятійну інформацію

o все в неї взагалі й абстрактно

o вона – теоретик

o віддає перевагу тому, що десь буде

o їй цікавіше складне і нове

o широчинь поглядів

o турбота про все людство

o часто невпевнена в собі, незадоволена собою.

Якщо людина ірраціональна (ірраціонал), то вона більш:

o спонтанна

o розслаблена

o легковажна

o прогресивна

o гнучка, легко пристосовується.

Діє імпульсивно і паралельно.

Якщо зібрати ці "праві" полюси докупи, здобудемо ТІМ ІЕІ ірраціональний.

Оскільки всі полюси у них протилежні, не перетинаються, вони – люди з протилежними інтелектами, "конфліктери".

Довгий час у нас існувала думка, що людина універсальна за своєю природою і будь-яка справа ій по плечу. Багато керівників і зараз перебувають у впевненості, що якщо людині створити необхідні умови, поставити мету, навчити, вона зможе виконувати будь-яку роботу на будь-якому місці і з необхідною ефективністю. При цьому армійський принцип "не знаєш – навчимо, не хочеш – змусимо" часто використовується і в нашій цивільній повсякденності. Керівники різних рангів віддають йому перевагу, щиро дивуючись, якщо він не спрацьовує. Причина ж, з якої людина ефективно працює в одній сфері та доволі безпорадна в іншій, лежить набагато глибше і корениться в структурі її особистості, в ядрі її психіки (рис. 1.5).

Рис. 1.4. Чотири двополюсні ознаки, завдяки різній ієрархії яких у психіці люди від народження відрізняються одне від одного

Рис. 1.5.1 – ядро особистості (соціотип); 2– мінлива оболонка

(функціональний стан типу, за допомогою якого людина адаптується до оточуючих умов).

Як уже було сказано (див. Рівні спілкування), людині на початку її розвитку (а деяким – і завжди) ближчі ті партнери, які дуже подібні до неї: вони їй зрозумілі. В кожному Іншому така людина шукає перш за все свої знайомі риси. А не знайшовши – так або інакше дає волю емоціям: обуренню, роздратуванню, розчаруванню, образі тощо, хоч би і не явно (як екстраверт), а пóтайки (що більш притаманно інтровертові). Та хиба є сенс звинувачувати, бити бика, за те, що він не дає молока? А сподіватися, як то звучить у народному прислів’ї, що "на вербі груші виростуть"? Немає сенсу! І ми так не поводимося, бо знаємо, що бик не може давати молока через свої природжені фізіологічні особливості, а груші можуть з’явитися тільки на тому дереві, яке саме виросло з грушевого насіннячка.

Отже і про людей час вже дізнатися (адже відкриття соціоніки запатентовано ще в 1995 році, хоча відбулося значно раніше, а "Психологічним типам" К. Юнга взагалі вже майже 100 років), що вони не винні в тому, якими вони народилися, тим більше що добрих і поганих типів особистості не буває. Просто часто буває, що людина знаходиться не на своєму місці: займається не тим, на що від природи більше здібна, та потрапила не "в своє оточення", де її здатні адекватно сприймати. Тоді вона й демонструє свої несильні сторони (які в кожного є!), здаючись безпорадною, нерозумною, слабкою, конфліктною (хто – якою), невдахою тощо.

Немає таких людей! Поставте будь-якого "невдаху" на своє місце, забезпечте йому спілкування зі своєю квадрою (що воно таке – буде пояснено далі) – і він дуже вас здивує своїми успіхами, високим авторитетом і добрим настроєм, адекватно високою самооцінкою тощо.

Не випадково казав ще Мікеланджело: "Статуя є в кожному камені, треба тільки вміти її висікти".